Ця книга народилася не з бажання створити драму, а з потреби створити тихе, безпечне місце.
Ми всі маємо свої труднощі, свої страхи, свої втрати — і мені хотілося написати історію, яка стане другим домом. Місцем, де можна видихнути й відчути себе не самотнім.

Спочатку це мала бути коротка оповідь.
Проста, маленька, майже випадкова.

Але вона виросла.
Стала теплішою, глибшою, важливішою.
Стала історією про людей, які шукають себе — і знаходять одне одного.

Ця книга не про гучні емоції.
Вона про затишок.
Про пам’ять.
Про повернення додому — навіть якщо цей дім існує лише в серці.