У кожному фентезі настає момент, коли магія перестає бути ефектом
і стає вибором.
Не спалахом.
Не закляттям.
Не красивою формулою.
А поглядом, від якого неможливо відвернутися.
Мар завжди знала правила.
Знала, як має виглядати «правильна» магія, як тримати спину, як дихати, як не виходити за дозволені межі. Вона виросла серед формул, схем і контролю — там, де хаос вважають помилкою, а почуття — похибкою в розрахунках.
Але є речі, які не вписуються в жодну систему.
Дзеркало в її капелюсі не показало обличчя.
Воно показало сутність.
Ту частину, яку не прийнято визнавати.
Ту, яку зручно називати небезпечною.
Ту, що не просить дозволу існувати.
Селебрис знає: справжні дзеркала не для того, щоб милуватися.
Вони для того, щоб перестати брехати.
Цей текст — не про романтику в класичному сенсі.
І не про магію як інструмент.
Це історія про внутрішній злам.
Про момент, коли героїня перестає бути «дочкою», «ученицею», «правильною» —
і починає бути собою.
Далі буде змова.
Будуть плани, архіви, заборонені знання і світ, який тріщить по швах.
Але все це починається тут.
З одного погляду в глибину, з якого вже немає дороги назад.
Якщо вам близькі історії, де магія — це не прикраса,
а відповідальність і ризик,
ласкаво прошу у світ Мар.
Діти йдуть до школи рано, щиро я радію))) Та робота клята... тормозить наші мрії))) Зато гроші дасть вона... А от вже у кінці дня))) Можна буде і читати, і співати й танцювати))) То чому ж нам хвилюватись, треба настрою
Ось і добіг кінця наш геловінський флешмоб «Гарбуз-сторі». У ньому народилися на світ аж вісімнадцять історій, сповнених містики, загадок, несподіваних пригод, гумору та, звісно ж, кохання. Нових історій у нашому флешмобі
А ви знаєте, що в історії "Прости мені моє мовчання" був ще один варіант обкладинки. Ось такий: Мені вона теж дуже подобалась, але як зауважили читачі в ТГ, у маленькому форматі це будуть дрібні, незрозумілі деталі.
"...Він підняв свою ліву руку, закладаючи її за голову. На міцному, підкачаному біцепсі та передпліччі чорнилом було вибите його власне бачення часу і простору - масивне татуювання на всю руку, що починалося з великої
Дорогі мої, оновлення вже на сайті) Його широка спина майже повністю закривала мене від першого вовка. Я озирнулася. - Назаре?! - ніхто не відповів. - Назаре! - закричала я голосніше. Та його ніде не було. Як так?!
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❓ ПИТАННЯ:
А ти готовий(а) побачити себе без маски —
чи волієш жити з відображенням?
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати