Міжнародний день "Дякую"/ флешмоб вдячності.

Привіт, мої любі читачі та гості мого блогу!

Ніколи я такого не робила тут та випадково дізнавшись що сьогодні Міжнародний день "Дякую" я вирішила що було б чудово сьогодні наповнити й наш букнет світлими емоціями подяки))

Адже я думаю, що завжди можна знайти щось, за що варто дякувати!

Отже, почну я, а ви, любі автори, продовжуйте у своїх блогах. Давайте згадаємо найкраще))

Я безмежно вдячна своїм читачам за підтримку та такі неймовірні, такі часом натхненні коментарі під моїми історіями. Я намагаюсь подякувати кожному та знаєте? Інколи мені бракує слів)) Коли пишу  чергову історію і зовсім не розумію чи знайде вона відгук у ваших серцях, я безмежно хвилююся. Але коли отримую коментар з подякою та неймовірними вашими емоціями, з такими щирими побажаннями для мене, я хочу плакати від щастя! Ваші відгуки, як золоті прикраси, які я з радістю колекціоную, немов отой Скрудж Макдак))

Дякую, всім, хто купує мої книги й просто читає. Це для мене ознака вашої довіри до моєї творчості!

Люблю вас усіх і ще раз дякую за вашу любов!!

Також хочу подякувати букнету за можливість бути автором тут і зараз, не чекаючи жодних схвалень, публікуватись та отримувати бажаний фідбек, якого не буде більше ніде! Це дуже цінно і це варте подяки!

Дякую моїм любим колегам по творчості! За ці роки я багато з ким познайомилася тут і це спілкування у творчій спільноті однодумців дає зрозуміти, що все зі мною ок!)) Кажу так, бо в реальному житті моє оточення далеке від творчості) Тому я щиро вдячна, вам усім, любі коліжаночки, за підтримку, за досвід, яким усі діляться без питань, за те що ви такі всі класні, енергійні, творчі й суперові!

Я дякую своїй Музі, котра все ще продовжує мене надихати та підкидати мені шалені ідеї, якими я можу жити не один місяць, поки пишу чергову історію!

І наостанок я певне подякую собі. Що попри все ще й досі пишу та маю купу планів. Що пишу, коли погано, пишу, коли в думках краще б просто фільм глянула, що пишу, коли ніяк не можу намацати те дуже непостійне натхнення. Дякую собі, що, мабуть, вперше я доводжу почате до логічного кінця. Дякую собі, що не здаюся!

Отакий в мене вийшов блог подяки, котрий насправді можна ще  продовжувати та певно я це зроблю подумки))

Просто дякувати це знати, що все недаремно. Бути вдячною це цінувати отримане і пережите. 

Завжди ваша Лада Астра!

Цінуйте та більше дякуйте за те, що маєте і ви обов'язково отримаєте ще більше!