Коли я почала писати свою шосту книгу, почалася війна. Біль, відчай, розпач. Тоді всім нам було не до мистецтва, ми думали як вижити і що буде далі. Я так само покинула свою недописану історію, закинувши всі свої чернетки подалі. Тоді мені здавалось, що я вже ніколи, нічого не зможу написати, і від цього опускалися руки. Але 2026 рік вніс свої коррективи, я зрозуміла, що більше не можу чекати, я маю рухатись далі. Хто як не я, зможе зрушити з місця власну історію? Так, я знову повернулась до написання книги, в дуже активному темпі. Я сподіваюсь,що саме тут, серед таких само авторів як і я, та наших любих читачів, зможу знайти підтримку.

Я писала цей пост, з метою підбадьорити, та на власному прикладі показати тим, хто теж опинився в схожій ситуації, та опустив руки, що все можливо. Головне-вірити в себе, та власні сили і все в нас вийде! На кожного автора, на кожну книгу, знайдеться свій читач. І можливо саме вашу історію зараз чекають десятки або сотні прихильників. Подаруйте своїм історіям життя, а героям-голос, вони хочуть бути почутими. А ваші книги-прочитаними.

Я вірю в кожного, хто тільки починає свій шлях, або вже давно в цій галузі, і бажаю кожному натхнення та сил. Колись саме тут, на Букнеті,мені подували величезну пітримку, тепер, я хочу повернути це добро вам.

Пдтримка один одного-це дуже цінно. Давайте разом робити добро. Підписуватись один на одного, читати історії, та писати свої враження від них в коментарях.

Обіймаю кожного!