Кохання крізь віки в “покликаних”

Вітаю!

Черговий випуск рубрики «Авторські спойлери та пояснення».
Сьогодні поговоримо про тридцять восьму главу твору Покликані

Рідна кров ще не означає рідну душу. Вікторія вже вкотре усвідомлює, що для брата Хелена та зграя важливіші за сестру. Саме це стає для неї головною точкою кипіння. А рішення, яке вона ухвалить, буде вирішальним для всіх.

Ще один важливий момент — клан, у якому Вікторія тепер є рівноправним членом… Вона бачить, що вампіри її підтримують, і з часом починає вміло це використовувати. Якщо на початку твору Вікторія ненавиділа всіх вампірів, адже саме через них вона втратила душу, то з цих подій її думка поступово змінюється…

Не забуваємо й про любовну лінію у творі. Святослав не може відвести погляду від Вікторії. Звісно, вона поки що не відповідає йому взаємністю. Та на цьому етапі йому достатньо вже того, що вона просто поруч із ним.

Щодо Вікторії. Вона чітко бачить, наскільки Святослав одержимий нею. 

• Як вона діятиме далі? 
• Чи використає його почуття у власних цілях?
• Або ж між ними лише починають зароджуватися великі й глибокі почуття, які ще приємно вразять читача?

Невеличкий спойлер: Святослав народився у 1030 році — йому майже тисяча років. За своє довге життя він ніколи нікого не кохав. То чому ж саме Вікторія підкорила його серце? Можливо, правда ховається у чомусь значно глибшому, ніж здається на перший погляд.

Усі відповіді чекають на вас у наступних главах.

Більше відеоматеріалів можна переглянути у моїх соціальних мережах:

Instagram — d.i_anna

TikTok — d.i_anna

Facebook — Діана Лисенко