Закінчення історії "Згадай моє кохання"

Він дивився мовчки.

— Це наша донька. Її звати Богдана. Ти хотів це ім’я. Казав: «Бо вона — від Бога».-сказала вона ледь витираючи сльози.

Він здригнувся. Ледь помітно.

— Я… казав?- спитав здивовано.

Маряна кивнула, ковтаючи сльози.

— Ти співав мені пісні, коли було страшно. Ти клав руку мені на серце і казав: «Поки воно б’ється — я живу».

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ромул Шерідан
10.01.2026, 17:15:00

Вітаю з завершенням історії ✨

Ромул Шерідан, Дякую

Інші блоги
✨ Марафон взаємних підписок ✨
Привіт, мандрівники слова! Хочу запросити вас долучитися до марафону взаємних підписок — чудової можливості для авторів підтримати одне одного ✨ ? Якщо ви ще не досягли бажаних 200, 300 чи 500 підписників — давайте
З Днем письменника, дорогі автори та авторки!
Свято ще триває, а українські автори на Букнет за сьогодні вже додали понад 4,7 мільйони символів тексту! =) Це більше, ніж в середньому додавалося щодня у лютому 2026. А минулого року, наприклад, за весь цей святковий день було
романтична еротика
Не дуже вмію писати еротику про вампірів але можливо варто спробувати щось історично мортальне але буде нудновато
Ненависть, що стала коханням — мінус 20% Сьогодні
Це саме та історія, після якої або хочеться написати «вау», або закрити вкладку й довго мовчати. -20% тільки зараз. І якщо ви чекали знак — ось він. «Ті,що не прощають» Це не солодкий роман. У
Директор мандрівного театру
Продовжую вас знайомити з кастом "Зруйнової гордості". Сьогодні у нас на блюді — Реджинальд Мун Кім. (Норман і Реджинальд) “— Реджинальд Мун Кім. — Представився він, простягаючи Норману руку. — Вам
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше