Привіт, мої любі читачі!
Цієї зими зі мною трапилась дуже проста й водночас чарівна річ — мене надихнув… сніг.
Так, той самий — білий, пухнастий, тихий. Коли він падає за вікном, ніби весь світ стає повільнішим, теплішим і добрішим.
І саме в такому настрої в моїй голові народилась нова історія — «Залишись до ранку»
Це буде легкий, спокійний, дуже романтичний короткий роман — для душі, для затишку, для тих вечорів, коли хочеться загорнутися в ковдру, зробити чай або какао… і почитати про красиві стосунки, які почалися спонтанно, але залишили слід у серці.
Мені дуже хочеться, щоб ця історія стала для вас маленьким відпочинком ?
Тож якщо ви любите зимову романтику — залишайтесь зі мною… принаймні до ранку
Обіймаю!
Софія Гріго ❤️
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯк мало творчим людям треба для натхнення)) це так чарівно, що навіть сніг надихає✨️
Ганна Літвін, Ох, як ви гарно сказали ✨
Це правда — інколи достатньо одного сніжного вечора, щоб у голові вже “звучала” ціла історія. Дякую, що підтримуєте ❤️
Круто надихатись навколишнім світом❤️
Люмен Белл, Дякую вам щиро ❤️
Так приємно, що ви це відчули! Я теж вірю, що натхнення — всюди: у снігу, у вечірніх вогниках, у випадкових емоціях… І саме з таких дрібниць народжуються найтепліші історії))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати