Привіт, мої любі!

До прем'єри книги "Анатомія мовчання" залишилося зовсім трохи. Ви вже знаєте, що Ася опинилася в "золотій клітці" маєтку Грановських. Але вона там не просто гостя. Вона — лікар, який веде власну тиху війну.

Сьогодні я хочу поділитися з вами уривком її розмови з Олексієм Миколайовичем — людиною, яка звикла, що весь світ належить їй.

Уривок із книги:

— Ти знову не спала всю ніч, Анастасіє? — Олексій підійшов до ліжка сина, дивлячись на нього як на поламану річ. — Твій вигляд... м’яко кажучи, не відповідає стандартам нашої сім'ї. Може, варто визнати, що твоя впертість — це лише марна трата часу?

Я не піднімаючи очей, перевірила швидкість введення препарату в крапельниці.

— Сон — це розкіш, яку я не можу собі дозволити, Олексію Миколайовичу. Як лікар, я маю спостерігати за динамікою.

— Динамікою? — він холодно хмикнув. — Тут немає динаміки. Тут є тільки згасання. Ти намагаєшся воскресити того, хто вже не з нами. Тобі не здається, що твій "синдром відмінниці" тут безсилий? Проти природи не підеш.

Я нарешті підняла на нього прямий погляд. У моїх очах не було страху — лише крижана впевненість професіонала. — Природа іноді піддається тим, хто знає її закони краще за інших. Я просто роблю свою роботу.

— Твоя робота — бути окрасою цього дому, — Олексій наблизився, і його голос став небезпечно тихим. — Я терплю ці ігри в "рятівницю" тільки тому, що хочу побачити момент твого остаточного краху. Коли ти зрозумієш, що всі твої зусилля — це порох.

— Тоді сподіваюся, у вас вистачить терпіння дочекатися фіналу, — мовила я. — Він може вас дуже здивувати.

Як ви гадаєте, хто з них вийде переможцем у цій дуелі?  Чи зможе Ася обіграти людину, яка має владу над усім містом? Пишіть ваші припущення в коментарях!

Всім гарного дня!