Кидатися із крайнощів у крайнощі? Чи варто?
Як це писати твір, перебуваючи у абсолютно протилежних станах?
Спочатку стан, в якому відчуваєш натхнення, окриленність, жагу, а потім на раз два і його нема.
Кажуть, що час лікує. Але де взяти стільки того часу? Що не день, то лотерея. Здається, що гірше вже не може бути, але і краще не стає. Єдине, що залишається - вірити і сподіватись.
Взагалі, вірш був написаний задовго до цього моменту, як я його опублікувала. Написавши 3 стовпчики, я розуміла, що він є незавершеним, тож просто залишила його в спокої на кілька місяців. Але сьогодні знову його знайшла і не довго думаючи дописала останній стовпчик. Саме на такій ноті я вирішила завершити цей вірш.
Уривок з вірша:
Можливо, позитив - це не на часі,
А я і не кажу кидатися у танці!
А лиш подумати про краще,
Коли вже гірше нікуди - це сталось...
Повний вірш можна знайти за посиланням:
https://booknet.ua/reader/emoc-za-prizmoyu-dush-b445599?c=4914024
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗгодна з вами)
Досить часто буває таке, що приходить цікава ідея, проте натхнення для неї може швидко зникнути і довгий час не повертатися. Тому я впевнена, що всі ідеї треба записувати, бо інколи настає той самий час коли ця ідея повертається, і якщо вона достатньо сильна, то перетвориться у повноцінну книгу. Зараз я проживаю схожий момент: знайшла у нотатках шикарну ідею для фентезі книги і повернулася до написання. Коли напишу запас тексту почну публікувати на букнет, а зараз ідея на етапі проростання))
Бажаю вам успіхів та натхнення ♡
Це природний процес, як зміна погоди. Мозок витрачає багато енергії, тому відпочинок — необхідність, а не забаганка. У всьому потрібен баланс, як у спортзалі. Натхнення дає лише поштовх, а далі все тримається на дисципліні
Якщо чесно, у мене так завжди) Коли починаєш писати книгу, натхнення б'є через край, а потім ( до середини) його стає все менше. Коли я була лише початківцем на Букнеті, то в цей час починала писати нерегулярно, через силу, могла оновлювати книгу раз в тиждень. Але потім зрозуміла — якщо хочеш, щоб письменництво було професією, а не забавою, треба писати щодня, не чекаючи натхнення. Насправді те, що ви описуєте, є нормою
Ніхто не відчуває натхнення 7 днів на тиждень і 24 години на добу. Всі хворіють, мають проблеми, стреси... Але письменник відрізняється від того, для кого письмо хобі, тим, що він пише у будь-якому стані і в будь-якій ситуації, просто через те, що це вже звичка) Іноді буває зовсім погано, тоді варто зробити перерву. А коли просто нема натхнення, треба трохи робити зусилля над собою і писати) Удачі вам!
Lilia Fox, Все буде добре) Такі сумніви знайомі кожному автору. Навпаки, якщо в когось їх немає, і він строчить книги щодня з однаковим ентузіазмом, то це може бути більше схоже на графоманію. А письменники зазвичай сумніваються в собі, часом вигорають, потім знову через силу починають писати, і ці гойдалки можуть бути і в майбутньому, просто вже знаєш, що це нормально)
Я живу в цьому. Спочатку приходить ідея та натхнення накриває і тоді ти ніби дихаєш і живеш цим, а потім справи робота, втома і все це трохи відбирають твій початковий запал.
Lilia Fox, Ви молодець ❤️❤️❤️✨
Я скажу так: у мене нещодавно теж було щось подібне. Просто інколи потрібно дати собі відпочити, переключитися на щось інше — можливо, почитати інших авторів або просто побути на самоті.
Олена Мисак, Ви праві) Читання книг дійсно допомогає відпочити та надихає)
На мій погляд, кожен автор має діяти згідно з власним планом
Хтось керується виключно настроєм, хтось муштрує себе дисципліною, виділяючи кілька годин чи хвилин на день. Не існує універсальних порад, вони просто не працюють з кожним, бо всі ми різні
Думаю, основне: не корити себе, а хвалити за мінімальні кроки. Ставити не далекі цілі, а більш реальні, не "сьогодні я напишу чотири розділи", а "сьогодні я спробую писати впродовж п'яти хвилин невідривно". Може не виходити, це теж нормально. Наш основний ресурс розумовий і душевний і він, на жаль, не є невичерпним. Цінуйте і піклуйтесь про себе, перемикайтесь, давайте собі перепочинок, якщо треба. Часом і справді буває: всі умови дозволяють, часу вистачає, сидиш собі зручненько, а воно просто не йде. І це цілком нормально. Будьте добріше до себе, все вийде, я вірю
Сил Вам, наснаги, натхнення і душевної рівноваги♥️
Кайла Броді-Тернер, Дякую за поради) Вони є дуже цінними)
Ну в мене так було з "Полювання на Місяць" спочатку писала з радістю, а потім на два роки закинула роботу.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати