Сьогодення надто швидкоплинне. Іноді за особистими обставинами ми на деякий час випадаємо із ритму життя. Життя змінюється, а ми залишаємося. І питання лиш в тому, заради чого ми готові рухатись вперед? Заради мрій? Заради слави? Чи заради пам'яті? Кожен обирає свій пріоритет. Але правда в тому, що реалії надто жорстокі, щоб очікувати допомоги... Кожен сам за себе в цьому житті... 

Уривок з вірша:

Без зайвих слів - сьогодні монолог.

Не відкладай на завтра, реальність - тут.

Якщо з'явилась думка, то пиши,

А ні - то викинь назавжди.

Повний вірш можна знайти за посиланням:

https://booknet.ua/reader/emoc-za-prizmoyu-dush-b445599?c=4906701