Хочу поділитись з вами натхненнячком✨
Цікаво.
Чи замислювалися ви коли‑небудь над історіями, які потай зберігають речі минулого?
Якими насправді кольорами були сповнені ті чорно‑білі фото зі старих газет?
Як воно було — жити без сучасних технологій?
Я частенько ловлю себе на таких думках.
І хочу поділитися візуалізацією однієї з них.
Моїм натхненням став один старенький сервант, який увірвався в мою уяву, сповнений дитячого сміху,
прогулянок босоніж по мокрій від літнього дощу траві, чистого свіжого повітря десь там, за вікном, і тихих вечорів, освітлених мерехтливим полум’ям свічки за написанням живої історії.
Саме в такій атмосфері, мені здається, народжувалися думки, що згодом ставали легендами — простими, теплими, справжніми. Тими, що не губляться з часом, а лише набувають нових барв у нашій пам’яті.
На каналі також є версія повної кімнати де можна обернутись навколо. Шкода посилання на ютюб виходить не коректне(

9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
Лорена Мар’ін, Дякую за підтримку ❤️
Коментар видалено
Гарний візуал ❤️❤️❤️
Крісті Ко, Дякую❤️
Яка краса ❤️
Кіт Анатолій, Дякую❤️
В моїй книзі "Той, хто відчуває шепіт речей" Петро Калатур вийшов саме таким персонажем :), хто сприймає все трохи по іншому :).
Alika Ost, Будь ласка, сподіваюсь вам сподобається. Перш ніж приступити до книги раджу прочитати анотацію і якщо вам до вподоби такий жанр, то насолодитись книгою і її теплим внутрішнім наповненням.
Відео дуже гарне❣️
Ромул Шерідан, Дякую❤️
❤️❤️❤️
Валентина Бродська, ❤️❤️❤️
Цікаво які б там могли бути кольори за задумом автора
Неба Крайчик, І вам дякую за підтримку❤️
Таке все білосніжне))
Ганна Літвін, Дякую❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати