Ти в моїй крові

Любі мої ?

Перший том — «Ти з моїх снів» — був про відчуття.
Про притягання, яке лякає.
Про тишу, що здавалася захистом.
Про бажання, яке ще можна було не називати вголос.

Другий том — «Ти в моїй крові» — уже не про сни.
Він про те, що неможливо витіснити.
Про зв’язок, який не зникає, навіть коли мовчиш.
Про бажання, яке стає частиною тебе — як пульс.

У цьому томі герої більше не ховаються.
Адель і Адам опиняються там, де контроль більше не рятує.
Де тиша не захищає.
Де одне слово може зруйнувати все — або остаточно зв’язати.

Тут буде більше напруги.
Більше близькості.
Більше рішень, після яких не існує «як раніше».

Дякую кожному з вас за те, що проживаєте цю історію разом зі мною ?
За емоції, коментарі, підтримку — ви неймовірні.

Якщо історія відгукується —
? додайте книгу до бібліотеки
❤️ поставте вподобайку
Це справді важливо для автора.

Попереду — найнебезпечніше.
Бо коли хтось у твоїй крові,
він уже не може піти безслідно.

З любов’ю,
ваша авторка ✨

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Незгенерована обкладинка
Завжди мріяла про НЕзгенеровану обкладинку до книги. І от сьогодні цей день настав — художник намалював її до «Навчи мене кохатись». Щиро тішуся цьому і вважаю, що ШІ не має забирати роботу в ілюстраторів. А ви як
Аліса знову з нами!
Вона повернулася… І цього разу мовчання приховує ще більше таємниць. Офіційно! Друга частина історії про Алісу вже вийшла! ❤️ «По інший бік мовчання» — нова сторінка життя героїв, яких я полюбила, поки писала
♥️коли шукаєш тишу, не факт, що ти її отримаєш.
❤️Привіт мої любі читачи!❤️ В мене для вас новиночка " Нерухомість із характером" Купуючи за безцінь дім біля річки, Яна мріяла лише про каву й тишу. Але в ніч на Хелловін на її ґанок ступає Северин — могутній
Важливе про оновлення ✦
Любі, привіт! "Відьма" на сайті, дві глави - мерщій читати, що не так з вбранням Лівії, а "Руда", по ходу, буде завтра... Ой, щось авторка ваша не розрахувала сил, вибачте( Зате маєте час, щоб оговтатися від останніх
Так хто батько цього кіндер-сюрпризу?
— Ти як, синку? — запитує мати, коли повертаюся з навчань і телефоную їй. — Через два тижні звільняюся з армії! — нагадую. — Чудово, якраз встигаєш на вступні тести, — радіє мама. — А в нас новини, уявляєш:
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше