Вітаннячка, панове,

маю для вас сьогодні новий розділ омегаверс-роману «Начинка вишнево-пʼянка». А також +1 нового персонажа в «Артбук персонажів та передісторій».

Але

Це вперше від початку твору я пропоную вам ознайомитися з розділом, а вже потім з персонажем. Тому що він вам буде зрозумілішим саме в такій послідовності. А щоб нічого не сплуталося, віддаю вам спочатку розділ — а за пів години віддам вже й персонажа (сповіщу про це окремим блогом).

Уривок з Розділ ХХI. Виклик прийнято

— Йди та втовкмач тій стерві, де її місце, — на противагу Мін Чіміну, Сокджін провадив іншу риторику.

Йому завжди бракувало плавності в рухах, ніжності в очах та виваженості у вчинках. Джін був бурхливим потоком гірської річки, що неслася повним ходом вперед, аж поки не зривалася з урвища вниз і не розбивалася на міріади дрібних брискіток.
Він ніколи не вмів стримувати своїх імпульсивних поривів ані в здійснені покупок, ані в зʼясуванні стосунків. Через це їм із Намджуном подекуди йшлося нелегко, але так пристрасно, так гаряче, що навіть чорти в пеклі аплодували, втираючи кісточками своїх хвостів сльози захвату.