Космос здається безмежним і холодним.
У ньому немає місця для помилок — і водночас там оголюється все людське.

Мертва пустка огортала корабель зусібіч.
Крихітна цятка життя вдерлася у володіння смерті.

Моя повість «Я поруч» — це історія про експедицію, яка пішла не за планом, і про людину, що опинилася сам на сам із Всесвітом і власними страхами.

Як ви думаєте, що страшніше: невідомість космосу чи те, що ми можемо побачити всередині себе?

Буду рада вашим думкам у коментарях.