✨ Від перших рядків до великої Саги: Історія «Східної троянди» Дорогі мої читачі! ♥️ Сьогодні мені захотілося озирнутися назад. Рік тому я ще не вела цей блог так активно, але саме тоді я вперше наважилася написати
Дорогі мої читачі♥️ Хочу щиро подякувати авторці Джулєті Матикоті, яка створила цей цікавий марафон і подарувала нам можливість поринути у світ дарк-романів. Це було справжнє відкриття! Я взагалі не буду прискіпливою,
Я для себе думав, що точно знаю відповідь. Але тут осяяло, що мої роздуми можуть не відповідати очікуванням інших. Тому питання для читачів: Постійні регулярні викладання текстів та оповідей? Хоч і трохи "сируватих"? Чи
"Щастя — це коли серце на місці" ❤️ Дорогі мої, ось і пролунали останні акорди нашої історії. Ми пройшли довгий шлях від ненависті до любові, від засліплюючої помсти до справжнього прощення. Ця книга стала для
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯкщо так цікаво то в мене мати католичка, я православна. І ми завжди святкували два рази.
Олесь Король, І це саме приємне відчуття, адже у католиків свої традиції, а у нас - свої. Через це теж святкую 2 рази
Я святкую Коляду :)
Якщо серйозно, то 25-го.
Це допомагає краще зблизитися з традиціями.
Тож на Святвечір — 12 пісних страв, а на Новий рік уже можна все, що завгодно.
Як на мене то немає різниці коли святкувати. Головне вірування та мир. Хоча я святкую і 25, і 7.
Ми також
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати