❄️як Святий Миколай став Санта Клаусом❄️

Привіт, любі мої!

Одним з антагоністів темного романтичного міськфе "Відьма та Декан", яке завдяки вам займає почесне друге місце жанру "Міське фентезі" — це Дикий Король.

— Я згадав ще одну давню легенду про Sinterklaas. Насправді, досить відому. Вдень мені було не до того.

“Майже вибачення. Нам підмінили шефа”.

— І яку? — вголос вимовила Ольга, закінчуючи вносити дані.

— Святого Миколая, який мчить з подарунками у супроводі, скажімо чесно, неоднозначного почету, пов'язують з Воданом. Той носився по небу на чолі війська мертвих. І звідти ж бере початок повір'я про Дике полювання.

— Ого! Мені не подобається цей збіг.

А знаєте, як святий  Миколай став Санта Клаусом?

Почнемо з фактів. Принаймні, більш-менш вірогідних.

Ім'я  Санта-Клаус походить від голландської назви Святого Миколая: Sinter Klaas.

Святий Миколай народився в місті Патара, в Туреччині, в 270 році н.е., в родині багатих батьків, які загинули під час епідемії, і виховувався дядьком-єпископом.

 Помер Миколай у місті Мира 6 грудня 343 року. Цей день набагато пізніше і призначили для увічнення пам'яті святого.

Він став єпископом Мири, але був ув’язнений римським імператором Діоклетіаном під час переслідувань християн з 303 по 306 рік.

Миколай відвідав знаменитий Нікейський собор 325 року, на якому, зокрема, датою Різдва було встановлено 25 грудня.

У багатьох країнах, включаючи Україну, Бельгію, Нідерланди, День Святого Миколая є традиційним часом подарунків.

Миколай був похований у Барі, але багато його кісток було вилучено під час конфліктів 1087 роre. Тому зараз багато церков стверджують, що мають мощі святого.

 Миколай покровительствує дітям, морякам, торговцям, аптекарям та багатьом іншим.

І от щодо дітей є аж дві моторошні історії.

Перша історія каже, що Миколай врятував трьох дівчат від проституції, давши їхньому батькові три мішечки золота в посаг, щоб вони вийшли заміж у хороші сім'ї. Миколай щоночі потайки вкидав по одному мішечку у відчинене вікно, і вони потрапляли в панчохи, залишені сушитися біля комина.

 Після перших двох ночей батько залишився спати, щоб дізнатися, хто їм допомагає. Коли золото залетіло у вікно, батько кинувся й побачив юного Миколая.

Друга історія розповідає, що Святий Миколай одного разу зайшов до корчми, де корчмар убив трьох хлопчиків і зберігав їхні розчленовані тіла в бочках у своєму винному льоху, бо збирався зробити з них шинку. Миколай відчув жахливий злочин і воскресив мертвих дітей.

 Коли перші європейці потрапили до Нового Світу, вони принесли з собою історії про Святого Миколая. Однак протестантська Реформація 16-го століття призвела до того, що вшанування святих суттєво зменшилося. Проте остаточно викорінити звичаї, пов’язані зі святим Миколаєм, надовго не вдалося, за винятком Англії, де народні релігійні традиції були змінені назавжди.

 У 18 столітті голландці принесли в Америку Зінтерклааса, де той ефектно поєднався з розповідями про кошлатих і страшних німецьких дароносців. Зінтерклаас злився з британським Батечком Різдвом (Father Christmas) та німецькими казками і врешті був американізований як Санта-Клаус.

 У першій половині 19 століття святкування Різдва вважалося несумісним з євангельським поклонінням, а протестанти вважали 25 грудня звичайним робочим днем, позбавленим релігійного значення. Промисловці з радістю скоротили дозвілля робітників і давали набагато менше відпусток, ніж у Європі. Також було перенесено дату святкування Різдва з 6 грудня на 25 грудня, а замість Святого Миколая використали образ Немовляти Ісуса. Та врешті решт це призвело до хаосу у святковий період, аж до громадських безпорядків. П’яні натовпи, переважно робітники та слуги, бродили вулицями, псуючи майно та погрожуючи вищому класу. Різдво стало схожим на язичницьке свято.

 Врятували ситуацію... митці.

Група поетів і письменників відродили казки про Святого Миколая, намагаючись повернути різдвяний дух. У "Історії Нікербокера Нью-Йорка" Вашингтона Ірвінга (1809) вперше розповідається, як Санта-Клаус летить у санчатах, курить люльку, роздає подарунки хорошим дітям і палички поганим. У "Візиті святого Миколая" Клемента Мура (1823) описується пухкий веселий Санта на санях, запряжених оленями, який доставляє іграшки через димохід.

Політичний карикатурист Томас Наст наприкінці 19 століття створив образ сучасного веселого Санта-Клауса в червоному костюмі, який прибув із Північного полюса на санясатах, запряжених вісьмома північними оленями. І фінально цей образ затвердився наприкінці 1920-х років завдяки роботам Н. С. Вайєта, Дж. С. Леєндеккера, Нормана Роквелла та інших популярних ілюстраторів.

 Протягом наступних кількох десятиліть цей позитивний Санта-Клаус, що приносить подарунки, повернувся до Європи. Хоча він був політизованим, поширеним американськими військами після Другої світової війни. До 1950-х років образ Санти використовувався для реклами величезного асортименту споживчих товарів. 

❤️❤️❤️

Підписатися на автора 

ТГ канал "Фентезі Наталки Черешні"