Вітаю, мої любі читачі ❤️☺️. Прийшла до вас не з порожніми руками, а зі спойлером до новинки. Спочатку я планувала викласти її 21–22 січня, але потім зазирнула в календар і зрозуміла: ні, так не піде. Я люблю викладати новинки в неділю — це вже майже традиція.

Тож офіційно: 18 січня.  Так, чекати залишилося зовсім недовго ☺️

На узбіччі стежки щось привертає мою увагу — темна, неприродна форма на білому снігу. Серце трохи стискається. Підбігаю ближче — і розумію: це людина.

 

Дівчина лежить на землі. Непритомна. На лобі — кров, волосся у снігу, куртка розстібнута, ніби вона поспіхом тікала або падала.

 

Я присідаю поруч і торкаюся її зап’ястка. Пульс є, хоч і дуже слабкий.

 

— ….— виривається саме.

 

Перша думка — швидка. Дістаю телефон. Нуль смуг. Ліс глушить сигнал. Тому не гаючи часу, підсовую руку їй під плечі, другу — під коліна й піднімаю. Легка. Занадто легка для такого морозу.

 

Швидко крокую до будинку. Приїхав сюди на тиждень відпустки, а потрапляю в якусь чужу біду.

 

Чекаєте новинку? ☺️  Бажаю всім гарного дня ❤️☺️ 

З любов'ю ваша Вікторія Вецька ❤️☺️