Маряна незнала, що їй робити. В душі був відчай. Вона його чекала з донькою, а він навіть її не памятає.  Але вона зробить все, щоб він її згадав… Декілька місяців Данило був на реабілітаації, і ось нарешті його мали відпустити з лікарні. За цей час дівчина не могла навідувати Данила, тому зараз чекала його з нетерпінням з їх донечкою під лікарнею. Граніт вийшов з дверей лікарні і подивився в небо, по сторонах. Потім помітив їх з донькою.

-Данило. Ти згадав мене?- спитала дівчина з надією.

-Ні. Я вас не знаю.- сказав він.

Чи згадає наш герой свої кохання? Дізнаєтесь це долучившись до прочитання книги.