Еліс - це частина мене
Еліс… Це моя дівчинка. Не повністю я, але дуже багато від мене — особливо з того періоду, коли я була з людиною, яка стала прототипом Адріана.
Коли я писала Еліс, я вкладала в неї те, що сама пережила: це відчуття, коли ти кохаєш когось сильніше, ніж себе, і постійно стоїш трохи позаду, в його тіні. Ти бачиш, як він сяє на сцені, як усі дивляться тільки на нього, а ти — просто «дівчина Адріана». Ти прощаєш зради, бо знаєш: він не завжди винен сам, його тягнуть і спокуса, і слава, і ті «демони», які в книзі буквально, а в житті — метафорично.
Я читаю коментарі і часом посміхаюсь через сльози: «Ну як вона терпить?», «Коли вже піде?». Але я-то знаю, чому вона терпить. Бо зламати — це одна секунда. Сказати «все, досить» і піти. А от полагодити розбите — це місяці, роки, іноді все життя. І не завжди виходить. Еліс це розуміє. Вона мудра не з книжок, а з болю. Вона бачить відтінки сірого там, де інші бачать тільки чорне і біле.
Я дала їй свою терпимість, свою здатність бачити в людині хороше навіть тоді, коли всі навколо кричать «він тебе не вартий». Дала своє вміння прощати не тому, що слабка, а тому, що знаю: іноді прощення — це не слабкість, а сила. Але я також дала їй межу. Бо в мене вона була. І одного дня я її перейшла.
Еліс — це я в той час, коли я ще вірила, що можу врятувати нас обох. Коли думала, що якщо любитиму сильніше, то все налагодиться. Але водночас вона сильніша за мене тоді — бо починає обирати себе. По трохи. Повільно. Як і я колись.
Тому коли мені пишуть, що Еліс слабка, я думаю: ні, вона просто любить по-дорослому. А це завжди боляче. І завжди складно.
Ось така моя Еліс. Частина мене, яку я залишила на сторінках, щоб більше не носити в собі. ❤️
24 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ читав де які ваші книги, ви дійсно пишите гарно, у вас є соу повчитися, дякую за підписку⛄❄️☃️✨
Іван Павелко, Навзаєм
❤️✨❤️✨❤️
Тея Калиновська, ❤️❤️❤️
✨✨✨
Марина Мелтон, ❤️❤️❤️
Як завжди дуже цікавий блог❤️❤️❤️
Нікнейм, Дякую ❤️
❤️❤️❤️
Белла Ісфрелла, ❤️❤️❤️
А я відчула, що вона не проста) В ній та сама іскра є, яку не видумаєш
Олена Ранцева, Дякую ❤️. Саме так
Такий пронизливий блог... Дякую! ❤️
Morwenna Moon, І вам дякую за підтримку
☺️❣️❣️❣️✨
Оксана Дичка, ❤️❤️❤️
Мабуть так чудово Еліс і відгукується читачам. Вона дуже справжня, як і її почуття. Думаю, багато хто проходив такий етап і такі стосунки.
Дякую вам, що поділилися ♥️
Mary J, І вам дякую ❤️
❤️❤️❤️
Тінь Місяця, ❤️❤️❤️
Сильно. Важко писати про частину зі свого життя, особливо, якщо вона трагічна. Думаю, ви сильна і вам вдалося створити ідеальну героїню ❤️
Лана Жулінська, Дякую за таку думку
Які гарні!
MargFed, Дякуємо ❤️
Дуже гарно і щиро)
Чарівна Мрія, Дякую ❤️
Дуже глибокий персонаж у вас вийшов ❤️
Кіт Анатолій, Дякую ❤️
Дуже щира і щемка сповідь ❤️
Марія Залевська, У нас всіх є свої скелети
Доросле, зріле кохання -- це коли обираєш врешті себе. Бажаю того і вам, і вашій героїні. Жертовність ніхто не цінує.
Леля Карпатська, Ну взагалі то було давно. Я не намагалася вичавити сльозу))
Дякую за таку щиру розповідь! І Еліс дуже сильна, а також віддана і щира. І вона зробила зрештою правильний вибір!
Анна Лір, Ну Еліс все таки Еліс
Дякую, що поділилися❤️
Христина Вілем, Давно хотіла написати цей образ. Це як відпустити ситуацію.
Дякую за вашу гірку сповідь ❤️ Шкода, що такий досвід довелось пережити. Сподіваюсь, життя більше не підкідає таких складних сюрпризів. Щодо себе, то маю інші крайнощі. Завжди втікаю, якщо щось йде не так. Рятую себе, але інколи зарано...
Психіка загадкова річ
❤️❤️❤️
Олесь Король, ❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
Крісті Ко, Дякуємо ❤️
❣️❣️❣️
Діана Лисенко, Дякуємо ❤️
❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
Катерина Винокурова, Дякуємо ❤️
❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати