І, сподіваюся, не останнє!

Хоч я більше любитель довгих історій, але не змогла втриматися перед можливістю взяти участь у конкурсі. Цікавий факт про цей твір — спершу з'явилася його назва, а вже потім я побудувала за нею сюжет) Тож запрошую всіх до прочитання однієї казкової новорічної пригоди чотирилапого красунчика❄️

Принагідно нагадаю про свою іншу конкурсну книгу. "Серце, що боїться холоду" уже скоро змінить статус на "повний текст". У завтрашній проді, до слова, двоє магічних чоловіків, віком більше 150-ти, будуть з’ясовувати стосунки

— Скільки часу я тут пролежав? — відрізав Шебнар, прямуючи до третього з Тріади.
— Ти диви, як зацвірінькав! — Трейвін встав з землі й викинув той кокос в кущі за спину. Його усмішка змішалася з настороженістю. Обтерши руками, він легким кроком пішов назустріч. — А ти в нас мудрагель, Шебнарчику! Невже з Вармором уже покінчено?
— Я його контролюю. Я все контролюю!

Дякую всім за увагу й витрачений час❤️