Підсумки року та плани на 2026 рік

Усіх вітаю зі святами!

Цього року я завершив переклад наявного матеріалу та почав писати продовження. Оновлення були нерегулярні через загальну зайнятість на роботі, проте у новому році планую радувати усіх читачів оновленням прийнаймні раз на місяць (або двічі, але це не точно). 

Наразі мене відстежує 97 читачів, якщо ви ще не підписалися, буду вдячний якщо ви допоможете дістатися 100, хоча не варто на цьому зупинятися.

Дякую за увагу й вашу прихильність!

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Іван Багінський
14.06.2026, 19:09:37

Випадково наткнувся на даний цикл, тепер очікую продовження книги)

FrostFox
16.06.2026, 21:52:34

Іван Багінський, Дякую, що слідкуєте за моєю роботою, попри брак часу на регулярні оновлення.

avatar
MargFed
02.03.2026, 19:16:03

❣️⭐❣️

Вже березень і я впевнений в вас купа справ, скажу одне я за життя ще жодного разу не чекав продовження книги, тому ви в мене перший))))
Візьміть на себе відповідальність і покажіть нам всім як Артур досягає цілей
Дякую за цікаву історію

Показати 2 відповіді

FrostFox, Дякую , міцно обійняв , давайте там помаленьку шоб не спугнути)

avatar
Іван Сафронов
03.01.2026, 12:07:27

З нетерпінням чекатиму продовження, з Новим Роком!

Інші блоги
❤️знижки й новинка❤️
Привітики☺️✨️ Мої любі, сьогодні діють знижки на 4 мої книги: Повернути Ліліт: Він — новий кримінальний король: холодний і безжальний. Вона — сестра його ворога. Колись його серце розбилося на сотні уламків
250...❤️
Любі мої читачі, сьогодні нас уже 250❤️ Я досі не можу повірити в цю цифру, бо дивлюся на неї й згадую, з чого все починалося. Спочатку з’явилася ідея. Потім був страх. І підтримка близької мені людини. Я просто рада,
Вихід з Еларіуму
Початковий задум був у мене таким: Антуан після довгих пошуків виходу все-таки повертається у свій Еларіум, попереджає людей, і вони нарешті виходять з нього і стають вільними. Хороший ніби задум! І хоч я вже зробила спойлер,
Нова рубрика: «кому треба — беріть»
Квітковий вінок красиво підкреслював її чорне волосся, яке спадало до пояса невеликими хвилями. Тримаючи в руках книгу, вона уважно читала, не звертаючи уваги на весь світ навколо. Ліс мовчки огортав її своєю
«живий!»: Вірш про надлюдську віру та кохання
У житті бувають моменти, коли всі навколо кажуть: «Не треба, не чекай... Починай жити з нуля». Але як пояснити серцю, що воно має здатися, коли душа виразно відчуває рідну людину через відстані й мовчання? Цей вірш —
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше