Як написати книгу

Письменництво – це дещо більше, ніж просто заняття, це справжнє покликання. Через свої твори письменники мають можливість надихати, навчати, спонукати до роздумів та допомагати знаходити відповіді на складні життєві питання. Це свого роду терапія й спосіб поділитися своїм внутрішнім світом. Але писати книги буває важко, особливо початківцям. Тому я хочу поділитися своїм досвідом і розповісти, як написати книгу покроково, якщо не знаєте, з чого почати.

1. Знаходимо ідею.

Найкращі ідеї приходять несподівано. Натхнення можна шукати всюди: в улюблених заняттях, на прогулянках, в людях... Та найкраще, що допомагає надихнутися або подолати творчий застій – це відпочинок і читання. Чим більше читаєте, тим більше вчитеся формулювати думки, збагачуєте словниковий запас та відкриваєте для себе нові стилі письма. А ще, хороша порада, іноді виходити з-за межі комфорту – тоді народжуються найцікавіші ідеї.

2. Продумуємо сюжет.

Деякі письменники працюють за схемою "ніяких планів", а інші продумують кожен крок заздалегідь. Моя порада – знайти золоту середину. Варто намітити лише ключові події, залишаючи простір для спонтанності. Часто нові ідеї виникають уже в процесі написання, тому не варто турбуватися, якщо не знаєте, як продовжити історію – просто пишіть, а редагуванням займетесь пізніше. Або можете придумати назву для книги, і вона стане темою, яку ви підтримуватимете протягом усього твору.

3. Починаємо писати.

Нарешті можна ставати до роботи! От тільки один із найскладніших моментів – це початок. Тому що від перших сторінок та перших рядків залежить, чи захопить читача ваша книга. Можна написати початок просто, послідовно розгортаючи події та знайомлячи читача з героями. А можна написати складніше: почати одразу з динамічної події, а деталі й персонажів розкривати впродовж усього твору. І ще один варіант (на любителя) – почати з кульмінації, а далі повернутися назад й почати розкривати усі події. Це тільки три варіанти початків з безлічі, і ви можете придумати свій, унікальний.

Після того, як початок написано, працювати стає легше. Але важливо не перевантажувати твір: уникати надмірно деталізованих описів, зайвих роздумів або завеликої кількості незакритих сюжетних ліній. Треба тримати читачів в напрузі, робити кожен розділ (якщо вони є) такими, аби хотілося одразу прочитати наступний. Додавати трохи інтриг, гумору та романтики (за бажанням).

Щодо фіналу. Кінець книги може бути абсолютно різним: щасливим, трагічним або незавершеним. Головне, щоб розв'язка була логічною й запам'яталася читачеві.

Сюжет – важлива частина книги, але не менш важливі й персонажі, адже саме навколо них будуються історії. Створення головних героїв може викликати труднощі, тому варто вирішити кілька ключових питань. Спочатку визначте роль персонажа: головний, другорядний чи антагоніст? Яка його основна мета – зовнішня (успіх, пошуки), внутрішня (самопізнання, подолання страхів), чи обидві? Які події формували його характер? Який він за характером, темпераментом? Це та багато іншого впливає на його взаємодію з іншими та реакції на виклики.

Варто уникати ідеальності, щоб персонаж здавався реалістичним. Придумайте, як він виглядає, рухається, говорить, які має звички. Також не забувайте про зміни персонажа впродовж історії. Він може вирости як особистість, що зробить сюжет динамічнішим. І не забувайте додавати інших персонажів, які впливатимуть на нього – сім'я, друзі, кохані, вороги.

4. Редагуємо.

Редагування це невіддільна частина творчого процесу. Під час перечитування ви обов’язково знайдете, що потрібно виправити або навіть переписати. Для перевірки помилок рекомендую сайт https://languagetool.org/uk або інші, які також перевіряють текст. Опісля дайте прочитати книгу друзям або родичам. Вони можуть дати цінні поради, але пам'ятайте: остаточне рішення завжди за вами.

5. Завершення і публікація.

Коли книга готова, потрібно придумати назви. Можна дати назву, що на пряму стосується сюжету, до прикладу: "Подорожі бабці", а можна назвати як провідний мотив книги – "Наздогнати щастя". Потурбуйтеся про привабливу обкладинку.

Також потрібно написати анотацію. Основні принципи написання анотації це: короткість і чіткість, змістовність, стиль та гачок (початок анотації має зацікавити; використовуйте цікаві питання, загадкові твердження або захопливі факти). Уникайте розмитих, або загальних формулювань, не розкривайте ключових поворотів сюжету, і пишіть так, щоб текст був зрозумілим аудиторії.

Якщо хочете детальніше розповісти, як писали свою книгу, можете написати про це як "Від автора" у своєму творі на початку або у кінці. Окрім цього також можете писати подяки, присвяти, якісь коментарі.

Ще трохи порад

Письменник завжди працює з уявленням про читача, навіть якщо не усвідомлює цього, тож варто знайти свою аудиторію. Аудиторія буває різною, але у всіх є спільне: вони шукають у тексті щось, що відповідає їхньому внутрішньому бажанню. Це може бути емоція, відчуття близькості, нова думка або просто гарна мова. Якщо ваш текст цього не дає – вони пройдуть повз. Якщо ж дає – вони залишаться з вами надовго. Також не бійтеся звузити аудиторію – писати "для всіх" зазвичай означає не влучити ні в кого.

Пробуйте знайти свій авторський голос. Це не лише стиль письма, а й ваша індивідуальна перспектива, манера мислення, почуття гумору, вибір слів. Щоб його знайти, потрібно писати багато і різноманітно, не обмежуйтеся одним жанром чи форматом. Аналізуйте свої тексти. Що ви відчуваєте, коли перечитуєте власну роботу? Якщо є моменти, які не звучать, можливо, їх слід переробити. І не бійтеся вписувати свої почуття й спостереження в текст.

Письменництво – справа індивідуальна, тут немає ніяких правил, лише поради.

Сподіваюся, цей немаленький пост був вам корисним. Дякую, що прочитали)