- подумала я, але така пропозиція летить в смітник)

Натомість, чому б не помучати вас фрагментами з 1-ого розділу, моєї запланованої новинки:

"Покохай мене наосліп"

А саме, опис нашого сліпого альбіноса - Кайто Сузукі) Або ж те, як це відчув наш гг:

"Загалом, він виглядав доволі специфічно. Почнімо з того, що чоловік, здається - альбінос. Це видно одразу, навіть у тьмяному світлі салону. Шкіра майже прозора, наче тонка порцеляна, крізь яку проступає тепло.

 

 Волосся - біле, не сиве, а саме біле. Трохи недбало викладене, ніби він не надто переймається за свою зовнішність. Доволі привабливу зовнішність. 

 

 Вії світлі, довгі. Коли він моргає, здається, що повітря рухається. Очі…  не дивляться. Ніби просто спрямовані кудись вперед. Не розумію, чому він себе так дивно веде. Таких пасажирів я ще не зустрічав.  Так от, у цих очах, чомусь більше присутності, ніж у багатьох, хто коли-небудь впивався поглядами в цьому салоні. 

 

Він дуже гарний. Не глянцево, не зухвало. Його краса не проситься, щоб на неї дивилися - всі і так це роблять. "

Але не дивлячись на те, що Сузукі-Сан в нас красунчик, спойлером до його характеру буде думка самого головного героя - Такаші Іто. Яскрава, коротка і така, що буде часто повторюватися протягом розділу:
 

"ОТ ЧОМУ У ТАКИХ ГАРНИХ ЛЮДЕЙ ЗАВЖДИ ЖАХЛИВИЙ ХАРАКТЕР, А, БУДДА??"

 Просто реакція, з контексту зрозумієте) Але це буде цікаво) 

Скажімо так: "Жив був водій, але тепер все не так просто".

І коли я нарешті вас заплутала на 100%... Можете жити далі своїм життям) Дякую за увагу!