Чи завжди рішення мами є правильними?

Всім доброго часу доби! 

Сьогоднішні два  розділи книги  «Двоє на перехресті світів»   https://booknet.ua/book/dvo-na-perehrest-svtv-b446471 вже на сайті.

Хто ще не заглядав – долучайтесь

Мира ображена на маму, тому вирішує провести час з подругою та однокурсниками.

На неї чекає кілька цікавих моментів.

Які саме? Про це в завтрашньому ранковому розділі.

Ось невеликий анонс цього розділу.

«…Ми з Софією рушаємо до виходу, Давид йде слідом. Спочатку ніби вагається, а тоді притримує мене за рукав. Зиркаю на нього.

- Можу підвезти тебе. Ти ж без машини сьогодні? – з грайливою посмішкою дивиться в очі. – Я не пив.

- Я з Софією приїхала, з нею і поїду, - твердо заявляю.

- Боїшся зі мною їхати? – на його обличчі з’являється насмішка і мене це чомусь чіпляє.  

- А тебе варто боятися? – з недовірою примружую очі.

- Хіба я такий страшний? – підносить питально брову Давид. – То, може, все-таки зі мною поїдеш?

- Іншим разом, - байдуже смикаю плечиком.

- Обіцяєш? – на його обличчі знову розповзається широка посмішка, а очі напружено спостерігають за мною.

Софії ж набридло спостерігати за нами й вона смикає мене, привертаючи увагу. Хочу швидше піти вже звідси.

- Обіцяю, - кидаю Давиду аби відчепився.

Ледь встигаю зафіксувати поглядом вдоволення, яке з’являється на його обличчі, як воно моментально зникає.

Софія висаджує мене біля під’їзду, сама ж їде. «Ти зрозуміла, що пообіцяла Давиду?» - прилітає в голові, я ледь не шпортаюсь з несподіванки.

- Бодько, ти що зі мною був? – пересохлими губами виштовхую слова.

Треба навчитись з ним мовчки спілкуватись, бо он сусідська бабуня з кішечкою смикнулась від звуку мого голосу. «Я завжди з тобою» - зринає відповідь.

- А що я такого пообіцяла? - продовжую суперечку вже в під’їзді, озираючись при цьому навсібіч.

«Пообіцяла піти з ним, а для деяких індивідів, обіцянка є ключем» - отримую словесного стусана.

- Ключем до чого? – розгублено, але вже голосніше, бо я в ліфті.

«Хто знає» - отримую від Бодьки…»

Дякую всім, хто стежить за розвитком подій у книзі.

Дякую за підтримку, мені приємно, що ви ділитесь думками та враженнями в коментарях.

Залишаюсь з вами. 

Ваша Ніка. 

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лана Рей
29.12.2025, 21:22:10

❤️❤️❤️❤️❤️

Ніка Цвітан
29.12.2025, 21:26:00

Лана Рей, Щиро дякую)))✨️❤️✨️❤️✨️

avatar
Інна Турянська
29.12.2025, 20:59:58

Складне запитання, бо на нього може бути різна відповідь у різних ситуаціях))

Ніка Цвітан
29.12.2025, 21:23:34

Інна Турянська, Це справді так. Дякую, Інно)))✨️❤️✨️❤️✨️

avatar
Оксана Павелко
29.12.2025, 20:19:27

☺️❤️❤️❤️❄️

Ніка Цвітан
29.12.2025, 21:22:54

Оксана Павелко, Щиро дякую))✨️❤️✨️❤️✨️

❤️❤️❤️

Ніка Цвітан
29.12.2025, 21:22:40

Світлана Романюк, Щиро дякую)))✨️❤️✨️❤️✨️

Це цікаве продовження!✨️❤️✨️

Ніка Цвітан
29.12.2025, 21:22:07

Віталій Козаченко, Щиро дякую)))❤️✨️❤️

Інші блоги
⭐️новинка завтра "Очі кольору неба"⭐️
"Він боявся втратити Бога. Вона знайшла Його в кожному подиху Карпат. Між старою церквою, туманними горами та шепотінні лісу.... Кохання скрізь вічність... «Очі кольору неба» — історія про любов, що торкнулася
Марафон: взаємне читання за вподобаннями❗️❗️❗️
Цей марафон я вже проводила двічі, і щоразу він показував чудові результати. Тому вирішила зробити його регулярним — раз на один-два місяці. Його мета — взаємне читання, підтримка авторів та знайомство з новими книгами.
Поліна та Влада у флешмобі Райдужні сторінки!
Червень — це завжди про тепло, яскраві фарби та свободу бути собою. Саме тому я з величезною радістю повідомляю, що наша гаряча новинка про Поліну та Владу «Спекотний червень. Тільки ти» офіційно доєднується
Аслан рекомендує))
Мій Аслан, точніше, не стільки мій, скільки Вероніки)) читає книгу Анни Лір під назвою "Червоний" і думає: "Капееееееець, як напружено!!! Мені що, своїх проблем було мало?! Ще тепер непокоюся за героїв! І не можу відірватися,
Неординарний Бос)
Вітаю, мої любі читачі!) Нагадую вам про боса з моєї авторської колекції книжкових чоловіків) Поєднала у цій історії все, про що люблю писати - щире кохання крізь роки, гумор і іронію) Сподіваюся, ви теж таке полюбляєте))) Босу
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше