Вітаю!

Новий розділ!⬇️

Ще якихось десять-дванадуять днів і роман буде завершено!

♥️✨♥️✨

Кліпаю, бо в мій кабінет, наче злодій, крадеться Христина. Зачинивши двері, вона вирівнюється і, наближаючись до мене, заявляє:

— Добре, що ти приїхала. Бо я думала, наш шеф весь офіс рознесе. Що ти йому сказала, що він такий щасливий пішов?

Мені від цього питання трохи страшно, тому вирішую схитрувати та видаю обман за дійсність.

— Це не я. Це партнери йому зателефонували. От він і щасливий.

— Зрозуміло, — неоднозначно посміхається Христина і просить. — Аліно, ти краще цей... кожен день на роботу виходь, бо мені страшно, коли тебе нема. Про Вернера такі чутки ходять, що в мене аж волосся дибки.

Посміхаюся і обіцяю ходити на роботу кожного дня, а Христина, розслабившись, падає у крісло навпроти мене і починає розповідати свої пригоди за ці вихідні. Я ж, слухаючи її одним вухом, виконую прохання свого коханого шефа.

Принцеса мого коханого шефа

Приємного читання!