Додано
29.12.25 11:50:18
Новорічний драбл до книги «нуль-ключ»
Сьогодні хочу залишити тут маленьку новорічну історію.
Вона про стару квартиру, криву ялинку й ніч, у якій можна не думати про світ за вікнами.
Якщо вам зараз хочеться чогось тихого й теплого — можливо, вона вам відгукнеться ?
«Коли неон був теплим» — Новий рік приходить і в старі квартири.
Там, де ялинка стоїть на доброму слові, а сміх звучить голосніше за проблеми.
Там, де святкують так, ніби світ за вікнами може трохи почекати.
Асія Край
95
відслідковують
Інші блоги
Сьогодні писала продовження «Крихітко, біжи!» у парку з гойдалками. Вайб просто неймовірний. Єдине «але» - шум стояв такий, що написати вдалося зовсім майже нічого)) не та атмосфера для трилера. Бо ці нескінченні:
Я пишу електронні книжки, бо мене ніхто не слухає. Пишу, бо по- іншому розсипаюся внутрішньо. Іноді тиша лякає, а іноді дозволяє зрозуміти себе. В моїх книжках реальність поєднується з містикою, створюючи магічний реалізм.
Можливо, тому що письмо ніколи не було лише способом спілкування. Воно завжди було способом існування. Людина пише не тоді, коли їй є що сказати світу, вона пише тоді, коли світ всередині неї стає занадто гучним, щоб мовчати.
Вітаю, мої солоденькі! Ще на початку історії стало зрозуміло, що Лютер — напівкровка, і саме тому він бігає Кел'Зароном без рогів. Але насправді він їх має, як і крила. Як і всі демони. Проте роги для демонів — це
Привіт. Є одна здібність, яка звучить майже як абсолютна мрія будь-якої допитливої людини. Або як прокляття, якщо подумати трохи довше. У світі «Очей Роду» існує дар, що дозволяє бачити майже все. Окрім майбутнього,
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❄️❣️✨☃️
Ромул Шерідан, ❄️❣️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати