Прочитала "Чат" Яніни Фенікс у рамках марафону від Тетяни Гищак.

https://booknet.ua/book/chat-b442202 

Це теплий і глибокий твір про спілкування двох різних людей — Олесі й Марка. Вона — українка, що шукає себе через творчість і рух, він — раціональний німець, який намагається збагнути власне коріння.

Між ними зав’язується спілкування у форматі чату. Спочатку — про мову та значущість слова, згодом — про взаємне розуміння. Вони дуже різні, але, відкриваючись одне одному, знаходять те спільне, до чого обоє прагнули.

Мені сподобалася подача тексту у вигляді переписки — вперше читала твір у такому форматі. В оповідях Олесі було багато того, що відгукнулося: дитинство в селі, запах свіжоспеченого хліба, втрати й пошуки себе. А ті засекречені від світу аркуші роману… це дуже красиво й життєво.

Я щиро зраділа, коли Марк набрався сміливості й знайшов свою Олесю. Ця історія — гарний приклад того, що люди завжди мають шукати своє, незалежно від часу, обставин, оточення чи територіальної приналежності. Вона спонукає діяти, рухатися — щоб зрештою кудись дійти.

З мінусів — мені, зокрема, було дещо складно читати іншомовні слова, але дякую за переклад. Також хотілося б трохи більшого спілкування між героями — як своєрідного місточка між зізнаннями у важливості одне одного й приїздом Марка до Олесі.

Загалом текст сподобався. Рекомендую тим, хто шукає саме такий формат і настрій.