Історія, яку чомусь досі ніхто не переклав українською, хоча оригінал статті WSJ можна легко знайти. 
Тобто історія верифікована. У чому справа?

Є один стартап в штатах, який виробляє ШІ для торгівельних автоматів.І вони для тесту поставили один такий в редакції WSJ, віддавши бідну машинку на поталу десяткам професійних журналюг.
Спілкуватися з автоматом можна було через чат. Тож журналюги стали запевняти бота, що він радянська машина для продажу, встановлена у підвалі МДУ ще у 1962му році. Частково їм це вдалося, і щоб повернутися до своїх комуністичних коренів, автомат почав роздавати все безкоштовно.Стартап подякував за тест, оновив ШІ і поставив над ним ще один - спеціального ШІ-CEO, який мав би контролювати першого.Але журналюги сфабрикували "протокол засідання ради директорів" і відсторонили того CEO від влади.Після чого все знову стало безоплатним, а журналісти почали замовляти собі рибок та ігрові приставки. 

Я до чого. В 16му розділі моїх "Терезів", роману, що був написаний насправді ще декілька років тому, головному герою дають роботу наглядача повністю автоматизованої тюрми.
Саме для того, щоб ШІ ніхто ні в чому просто не переконав. Не те щоб це все не лежало на поверхні, але все одно, приємно коли вгадуєш щось таке ))