Додано
27.12.25 20:01:38
Тільки через пів години мені вже стає не до сміху
— Тут така справа… — трохи ніяковіючи починає бос, і я напружуюся. — Я тебе в Артема Миколайовича заберу на пару тижнів. Ти мені потрібен на одному об’єкті…
Трохи починаю нервувати. Мені дискомфортно без звичного мені начальника. А з іншого боку, я вже не хлопчик. Досить триматися за «татову спідницю».
— На два тижні? Когось підмінити треба?
— Ну як тобі сказати… Більш як два тижні у Георганової ніхто ще не протримався. І вчора вона звільнила Якименка. А ти в нас новенький і ще не отримав «хрещення Кариною». Значить, настала твоя черга!
Посміхаюся. Про цю особу я вже багато чув. З нею попрацювали вже всі. А деякі й у горизонтальній площині. І не приховують цього…
— Загалом, ти про неї вже наслухався, як я розумію, — підсумовує Семененко.
Киваю у відповідь, продовжуючи посміхатися, уже не приховуючи.
— Тільки я прошу тебе, Єгоре. Ти там… Обережніше… Якщо Георганов тебе зловить біля своєї дочки зі спущеними штанами, я можу й не встигнути тебе витягнути…
— Зрозумів! Буду обережний, — ледь стримуючи сміх, відповідаю. І вже уявляю, які напуття на мене чекають від тих, хто вже побував у… цій посаді.
— Чудово! Тоді вперед! Георганов уже чекає.
— Прямо зараз?
— Донечку безпечник Артура Філіповича щойно повернув із чергового гуляння. Цього разу в Київ за нею їздили. Часом не зустрічав її там? — сміється Денис Антонович. І я хором із ним.
Ось тільки через пів години мені вже стає не до сміху…
Оновлення щодня о 00:00!
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиА таки ж і зустрів!!! І як гаряче ця зустріч пройшла!!! Рятуйте Горинича!!!!
Марина Моргун, Дуже гаряче))
Дякую!
❤️❤️❤️
Люмен Белл, ❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати