Запрошую до нової історії в жанрі міського фентезі від Мії Золотої - "НАРЕЧЕНА ДЕМОНА"! 

Розгнівавшись на свого хлопця за його зраду, я випадково викликала демона. От тільки гадки не мала, що виявлюсь його істинною парою і потраплю разом з ним у потойбічний світ...

— Я дізнаюсь, хто тебе підіслав, хочеш ти говорити, чи ні, — тепер вже обурився він.
Він підскочив зі свого стільця і опинився прямо наді мною, нависав згори, зазираючи мені в очі.
Раптом двері в глибині кабінету відчинилися, і увійшла якась жінка, теж у темному одязі, чимось невловимо схожа на Дея.
—...Синку, я лише хотіла…. — жінка раптом зупинилася, як вкопана, витріщаючись на нас.
А викрадач поглянув на мене, після чого несподівано подався ще ближче до моїх губ і поцілував…

УРИВОК ДЛЯ ВАС:

— Ви мене викрали! — вигукнула я, сідаючи на дивані. — Загіпнотизували! 

— Ти сама схопила мене за руку, — він насупився. — І тому потрапила сюди. Ніхто тебе не гіпнотизував. 

— А як мені звідси вибратися? — я вже не думала про Дена, мені аби опинитися вдома. Цей чоловік викликав страх, я не хотіла бути у нього в полоні. 

— Спочатку я досліджу тебе. Тебе точно хтось підіслав. Інакше ти не виглядала б так. На першій перевірці ти показала тільки звичайну відьомську силу, нічого унікального. Твоє обличчя… Я не зміг зняти з нього чари. Значить, або воно таке і є, або… Хм. 

— Я не якийсь піддослідний кролик, щоб мене досліджувати! — обурилась я. Подумала, що, мабуть, потрапила до якогось психа. Бо яка в мене відьомська сила, я ж звичайнісінька людина! Ще й моє обличчя йому не подобається… Відразу в голову полізли сюжети різних жахастиків про маніяків. — Краще відпустіть мене і я не заявлятиму в поліцію про викрадення!  

— Я дізнаюсь, хто тебе підіслав, хочеш ти говорити, чи ні, — тепер вже обурився він.

Він підскочив зі свого стільця і опинився прямо наді мною, нависав згори, зазираючи мені в очі. 

Раптом двері в глибині кабінету відчинилися, і увійшла якась жінка, теж у темному одязі, чимось невловимо схожа на Дея. 

—...Синку, я лише хотіла…. — жінка раптом зупинилася, як вкопана, витріщаючись на мене. 

А мій викрадач поглянув на мене, після чого несподівано подався ще ближче до моїх губ і поцілував… 

Продовження - щодня о 17.00! Підписуйтесь на авторку і додавайте книгу "НАРЕЧЕНА ДЕМОНА" в бібліотеку, щоб не загубити її і дізнатися, що буде далі!