❄️різдвяна новинка❤️

Вчора стартувала моя новинка❤️

Різдвяна історія, яка наповнена позитивом, щирістю, вогнем між головними героями❄️

Буду дуже вдячна за вашу підтримку❤️

– То це ти – мій новорічний подарунок? – незнайомець з цікавістю дивиться на те, як я намагаюся піднятися з підлоги і навіть не думає мені допомагати.

– Що? Який ще, до біса, подарунок? Ви геть божевільний? – кидаю роздратовано у відповідь.

Чоловік загадково посміхається.

– Не треба грати зі мною в ці ігри, дівчинко. Ти сама все чудово розумієш. Хіба Андрій не пояснив?

Мої очі ледь не вилітають з орбіти після такої заяви. Що він мав мені пояснити?

– Ви щось переплутали, – починаю швидко шукати вихід, коли розумію, що цей чоловік не жартує.

– Отже так. Картка на столі, ключ від номера також. Ідеально зіграєш роль моєї нареченої – і будеш вільна. Грошей я не шкодую, тільки ти постарайся… Ну, посмішку там і погляд зміни. Давай-давай, поквапся.

 

Подарунок для мільйонера

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
MargFed
27.12.2025, 14:28:39

Вітаю з новинкою!

Марі Леманн
27.12.2025, 14:29:03

MargFed, дякую❤️

Інші блоги
Чи гуманно труїти ненависного чоловіка?
Певно всі погодяться з тим, що труїти когось - це справа... дуже погана. Але історія подружнього життя Амелії змушує зменшити рівень гуманності. В нових розділах нарешті відкривається причина появи демониці Цикути. Колишня
А чим надихаєтесь ви?
Вітаю, мої любі! Кожного разу, коли сідаю щось писати, у голові виникає питання. Про що буде історія? Де взяти натхнення? Інколи знаходила у літературі, довгих прогулянках під дощем на набережній, особливо в грозу, чи
Дзеркальне число.
Всім привітики! ☺️❤️ Я до вас буквально на хвилинку — похвалитися дуже класним числом переглядів ❤️ Здається, ще зовсім недавно я раділа своїй першій тисячі, а сьогодні вже дев’ять. Та ще й таке гарне, дзеркальне
Це прекрасна рецензія
Я просто в захваті! Ірина Саха зробила рецензію на мою книгу "Громовиця в Порцеляновій Чашці" й так, як вона відчула, описала та розповіла про книгу — мурахи! Я наче знову перечитала. Я обожнюю погляди на історії
Мої думки
Зрозуміла, що не можу більше писати. Нема сенсу це робити. Серйозно. Справа не в кількості прочитань чи вподобайок. Я просто не можу. Здаюся. Просто здаюся.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше