Усі вже оновлення дивились?

— Знаєш, що не давало мені спати ночами, Ліля? — він нахилився до мого вуха так, що його голос став низьким, майже інтимним. Теплий подих торкнувся шкіри — і я ледь не здригнулась.
— Це спогади про твоє тіло! Про твої стогони, як твоє тіло ідеально підлаштовувалось під мої поштовхи, як добре було мені і тобі. І як ти божеволіла він декількох оргазмів одразу. Це викинути з голови у мене ніяк не виходило! - Герман знов став казати хтиві речі, які викликали у мене збудження і сором водночас.
Я затамувала подих. Його слова били не гірше дотиків.
— Я не міг це викинути з голови, — продовжив він. — Ні вдень. Ні вночі.
Його близькість зводила з розуму. 
— А ти просто втекла, — додав він тихіше. — Навіть номера не залишила.
Його рука піднялась, лягла на мою шию — не стискаючи, але нагадуючи, що може. Пальці теплі, важкі. Контроль відчувався в кожному русі.
— Я постійно думаю про тебе, Ліля, — сказав він майже спокійно.
Він притиснувся ближче тілом, і я відчула його всюди — без слів, без рухів, лише присутністю.
— Навіть зараз… — його голос став ще нижчим. — Я тебе хочу!
І друга його рука ковзнула вниз — до стегна, до краю сукні. Пальці зачепили панчоху, ремінець… і на секунду я відчула себе голою, хоч була одягнена. Наче він одним дотиком знімає з мене не тканину — а самоконтроль.
— Герман… — я видихнула різко, — Не тут же.
https://booknet.ua/book/vikradenii-b446236

❄️❄️❄️❄️❄️НОВИНКА❄️❄️❄️❄️❄️

— От що, — кажу вже я, сама не вірячи, що це звучить моїм голосом. — Ми тебе викрадаєм.
Сідай у машину.
Іра навіть пістолетом ткнула в бік авто, хоч по ньому було видно, що страху в чоловіка немає. Він лише ширше усміхається.
— Хіба таким цукерочкам можна до рук зброю брати?
— Можна-можна! — Іра прискає від сміху, і я разом з нею.
— І які у вас плани на мене, дівчатка? — тягне він.
— О, тобі має сподобатись! — Іра киває на мене. — Лілька тебе трахне!
Не хвилюйся, ніхто про те не дізнається, твоя чоловіча гідність не постраждає! Зараз зупинимось десь подалі у лісочку…
— Навіщо ж морозити собі найважливіші частини тіла? — він хмикає. — Я все одно додому збирався. Поїхали до мене?
Посилання