Останнім часом я все частіше ловлю себе на думці, що фентезі на Букнеті читається не так активно, як хотілося б. Не скажу, що його не читають зовсім — ні. Але якщо порівнювати з драмою, реалістичною прозою, історіями про війну, біль, втрату й кохання — фентезі ніби опинилося на другому плані.
І це не скарга. Це спостереження.
Я дивлюся на статистику, на реакції читачів, на коментарі — і бачу одну річ: читач зараз шукає максимальної близькості до реальності. Йому важливо впізнати себе. Свої страхи. Свій біль. Свої сумніви. А фентезі, як жанр, для багатьох усе ще асоціюється з втечею — з вигаданими світами, де можна сховатися від того, що відбувається навколо.
Але парадокс у тому, що сучасне фентезі давно не про втечу.
Воно про вибір. Про жертву. Про ціну сили. Про темряву всередині людини. Просто ця темрява подається через інші образи — магію, монстрів, інші світи. І, можливо, саме це зараз робить жанр складнішим для масового читача: щоб побачити правду у фентезі, потрібно трохи зупинитись і вдивитись.
Я також помітив ще одну річ.
Фентезі вимагає уваги. Воно просить часу: щоб розібратися у світі, правилах, іменах, міфології. А сьогодні багато хто читає між повітряними тривогами, новинами, втомою. У такі моменти легше відкрити текст, де все знайоме з першого абзацу — квартира, війна, стосунки, біль, тиша.
І все ж я не вважаю, що фентезі програє.
Я думаю, що воно чекає свого моменту.
Бо коли реальність стає надто прямою, надто важкою, люди знову починають шукати мову символів. А фентезі — це саме мова символів. Це спосіб говорити про те, про що іноді неможливо сказати прямо.
Можливо, зараз фентезі на Букнеті не в топах.
Але я бачу інше: ті, хто його читає — читають уважно. Вони лишають глибші коментарі. Вони повертаються. Вони відчувають.
І для мене, як автора, це важливіше за сухі цифри.
Я продовжую писати фентезі не тому, що воно “краще заходить”, а тому що це мій спосіб говорити з читачем. Про страх. Про темряву. Про світло, яке не завжди видно, але яке все одно існує.
Можливо, фентезі зараз читають менше.
Але ті, хто його відкриває — зазвичай шукають не просто історію.
Вони шукають сенс.
11 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійтинажаль забагато примітивної прози, яку так радо хаває піпл) якісних творів тут мало. Для мене фентезі це Клайв Степлз Льюис, Джон Рональд Руел Толкін, а те фентезі, яке пишеться зараз де дракон шпілить якусь потраплянку, ну вибачте мене) слів не знаходжу) та і реалістичні романи так собі, школярка старших класів віджарена типом, який виявляється друг її тата. Це з якого сайту для дорослих списано?) іноді нудить від такого контенту) це моє суб'єктивне!)
Vladyslav Derda, Навзаєм)
Судячи з продажів жіночих романів та їх комерційного успіху в масмаркеті, люди хочуть емоцій. Вони бажають відчути щось нове, або згадати забуте. Переживати, кохати та співчувати. Читачі цього жанру сподіваються побачити в книгах щось наближене до реальності, тобто - до їх власного життя.
Фентезі, це дещо інше. Так, в ньому можуть бути драми, кохання і таке інше, але воно за своєї сутності не на те націлене.
Я теж люблю фентезі і бачу, що завжди в топі на букнеті. Але любовні романи писати не збираюсь, не моя тема..
У вас цікаві блоги, підписався (◠‿◕)
Ще й як користується. Головне — правильно підібрати піджанр, наприклад еротичний.
Михайло Андрусяк, Ось з цим у авторів (деяких) проблема....
Думаю і справді, щоб почати читати фентезі треба мати більше часу на спокійне прочитання. Адже в нього треба вникнути трохи більше ніж у твір в реальних подіях. Але я обожнюю фентезі не з однієї книги, а циклом. Тоді легше поринути у світ, який потім запам'ятається до дрібниць. Та це вже моє бачення як читача. І я чітко усвідомлюю, наскільки важко написати книгу в цьому жанрі. Потрібно мати величезну силу та витримку, продумати новий світ, традиції та героїв. Такі автори викликають в мене щире захоплення❤️
Дякую, за цікавий блог)
Якісь дивні висновки. Достатньо відкрити першу сторінку і чітко видно, що перше місце за еротикою і слр. А вже потім фентезі. Війни, болю, страждань - зараз багато в реальному житті. Тому читачі й тікають в уявні світи, добираючи там позитивні емоції, необхідні для психічного здоров'я. Писати книги про війну - треба. І вони будуть прочитані після її завершення. Але їх мають читати вже - і читати має закордонний читач. Так само, як і фільми на цю тематику. Це дасть їм розуміння, а нам - емпатію і допомогу.
Анастасія Коваленко, ♥️
Ну не знаю, хто там шукає близькість до реальності - я таких майже не зустрічав)) Мені тієї реальності вистачає за очі. Хоча й тут є і що згадати, і поржати з чого - але це лише елементи декору.
І фентезі (сучасне) часом буває і про втечу також. Я люблю часом писати про абсолютно відірвані від реальності речі, і люди це навіть читають... Хоча й далеко не всі.
Еротика і 18+ на першому місці, а які декорації — не важливо — чи реальний світ, чи фентезійний. Чим більше такого, тим краще читатимуть роман. Читачу подобається про любов, пристрасть і бажано з описами.
Навпаки, зараз друге дихання цього жанру, але стають популярними книги які мають гарячі сцени.
Михайло Андрусяк, Так, саме про нього.
Не люблю історії про реальність((
Наталія Арден, Розумію вас. Реальності й так зараз більш ніж достатньо — і в новинах, і в нашому повсякденному житті. Саме тому іноді так хочеться втекти у далекі світи, створені за допомогою пера, де можна на мить видихнути, подивитися на все під іншим кутом і відчути інші емоції.
Мушу дещо не погодитись)
Фентезі має величезну аудиторію, річ у тім яке це фентезі
Адже воно має чимало підвидів, і епічне брутальне, темне фентезі, яке судячи з тону Вашого твору ми з Вами якраз і полюбляємо, наразі дещо відступає перед любовним фентезі, міським, гумористичним, а особливо перед еротичним. Це теж нормально, смаки аудиторії змінюються. Та в цілому фентезі якраз завдяки великій кількості підвидів і не втрачає своєї популярності)
Завжди будуть жанри, що конкурують між собою за першість, та я вважаю автор- творець це не про комерцію і наслідування трендів, а про вміння просувати важливі теми у творі, не втрачаючи власної індивідуальності)
Щодо втечі від реальності, я вважаю це неактуально бо наша реальність останні років десять стала сюрреалістичною)) Тож цей прийом просто більше не працює, а гострі соціальні та особисті теми можна підняти у будь-якому сеттингу, залежить лише наскільки розвинута уява і професіоналізм автора. Фентезі це не лише казочки, воно різнопланове, може бути багатошаровим, драматичним і напруженим. Неможливо сприймати такий жанр лише з одного боку
Дуже цікава тема, дякую❤️✨
Михайло Андрусяк, Приємно поспілкуватись із однодумцем)✨
Дякую автору за підняту тему. Я, звичайно, не маю статистики, які жанри читають більше. Але також вважаю, що у жанрі фентазі також можна розказати про реальність. Це можливість донести якісь речі до читача у формі казки.
Анастасія Коваленко, Дякую за ці слова ?
І я з вами повністю згоден. Навіть не маючи сухої статистики, можна відчути одне: фентезі — це не втеча від реальності, а інша форма розмови про неї.
Через вигадані світи, образи, символи й казкову оболонку іноді набагато легше й чесніше сказати про страх, біль, втрати, вибір і надію. Те, що в реальному світі може звучати надто прямо або боляче, у фентезі сприймається глибше — бо доходить не лише до розуму, а й до серця.
Тому я щиро вірю, що фентезі має свою силу і свого читача. Просто це жанр, який просить не поспіху, а уважності.
Тож так — топим за фентезі, бо саме в казці інколи ховається найбільша правда ?✨
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати