Маленький ювілей, та підсумки року

Сьогодні всього за день до Різдва.

У мене мій перший маленький особистий ювілей — півроку на Букнеті у ролі письменниці.

Взагалі число 23 для мене дуже особливе. І символічно, що саме в цю дату — 23.06 — я наважилася опублікувати свою першу роботу «Два життя». Спочатку я просто хотіла, щоб це хоча б хтось прочитав. І, якщо чесно, не дуже вірила, що так станеться.

Перші два коментарі були від Анастелли Коліадді  та Астарта Грей. А потім — тиша.

12.07 я написала перший блог і отримала перший зворотний зв’язок від Сергій Брандт .

А потім були перші коментарі та рекомендація від Ромул Шерідан  до «Лист до матері». І тоді я вперше відчула підтримку та спільноту.

І, чесно кажучи, зараз це найбільша спільнота, з якою я спілкуюся та ділюся своїми думками, творчістю й навіть переживаннями.

Тож я вирішила підбити підсумки. Можна сказати, що в мене півроку був за рік.

За цей період у мене з’явилося 146 підписників. Більшість з них — інші автори. Та увага до моєї творчості для мене не менш важлива. Цікаво, чи вдасться мені до Нового року подолати відмітку 150.

Багато хто знає, що я дуже люблю писати новели. Цю форму я взагалі вважаю ідеальною: коли все чітко, стисло, влучно, коли кожне слово має вагу і сенс. Та сучасні алгоритми мають іншу думку.

Це змусило мене серйозно задуматися. І я вирішила: до біса алгоритми. Я не буду підлаштовувати себе під них.

У новому році я не зраджуватиму собі й писатиму далі короткі новели.

«І, може, колись цей світ врешті прогнеться під нас» — чи як там співали в пісні.

Три найкращі новели за рейтингом читачів та експертів:

«Тінь серед свічок» — 35 вподобайок ( до речі моя конкурсна робота «Тіні Листопаду»)

«Лист до матері» — 126 чистих прочитань

«Все, що залишилося від нього» — 15 додавань до бібліотеки

До речі, всі вони мають лише один розділ. Як на мене, для малих за обсягом творів, які читаються за кілька хвилин і рідко додаються до бібліотеки, це непогано.

Тепер — про більші за розміром роботи.

Визнаний лідер тут — «Де живе тиша»:

1043 прочитання, 20 глав, 38 вподобайок і 26 бібліотек.

«Готель “Насолода”» має 888 прочитань, 14 глав, 36 вподобайок і 44 бібліотеки.

«Два життя» — 963 прочитання, 16 глав, 33 вподобайки та 29 бібліотек.

Два з цих романів отримали озвучення і тепер мають свої перегляди на YouTube.

Майже за три місяці «Два життя» має 13 138 переглядів і 675 вподобайок.

«Де живе тиша» — 6227 перегляди та 342 вподобайку.

Мене це справді вражає.

Тепер трохи про плани.

Натхненна успіхом історії на тлі війни, я вирішила розповісти ще одну. «Важкий випадок» цими днями отримає фінальні глави. Та коли я завершувала його, відчула, що сказала ще не все. Так з’явилася ще одна історія — «Останнє СМС», яка є одночасно і передісторією, і продовженням першої книги. Вона з’явиться на сайті вже після Нового року.

Під час роботи над цими двома книгами були фрагменти, що не отримали своїх глав. Вони просили про більше і про свободу, і тому вони перетворилися на окремі новели й вийдуть на свята — спеціально для тих, кому буде особливо самотньо і важко серед загального шуму.

І паралельно я працюю над своїм першим повноцінним історичним романом. Він потребує більше часу, ніж інші. Але це вже — наступний рік.

Я не в топах — і це видно по цифрах.

Але сподіваюсь мої тексти залишають слід.

Поки що мені цього достатньо.

Безмежно вдячна усім, хто читає та коментує мої роботи. Хто критикує, це допомагає зробити їх кращими.