У попередньому блозі я запитував поради, що ж почитати з "малої прози". Дякую всім, хто не полінувався) і поділився власними рекомендаціями. В результаті я маю хороший перелік і поступово опрацюю його. 

Вже лишив у блозі три відгуки на твори авторів Букнету. Сьогодні глянув - всі вони чоловіки. Злякався, що ще трохи і мене звинуватять у мізогінності мого читацького вибору. А тому вирішив цього разу обрати саме авторку.

Для різноманніття шукав щось полегше, не темне і не жахаюче. Обрав гумор. Вирішив спробувати, що з того вийде.  У моєму списку знайшлася рекомендація від Іллі Собчука. Він порекомендував почитати "Сільські історії" Світлани Фої. 

Ці історії я вже якось читав. Трохи освіживши їх в пам'яті - лишу свій відгук. 

Зазначу, що вже почав читати твір Костянтина Гончаренка. Це типу від мене вам анонс.

Ну, а тепер до діла. Ось ця книга: https://booknet.ua/book/slsk-stor-b439778

Це збірка з шести невеликих оповідань, які пожна швидко перечитати.  Тема творів зрозуміла з назви збірки. 

Читаючи я залипав в дуже теплу атмосферу книги. З перших рядків наче пірнув в історії де є реально хороший гумор. Часом відверто ржав, часом просто читав з усмішкою від якої вже судомило обличчя. 

Герої в книзі так прописані, що віриш в їх реальність. Запам'ятовуються і лишаються в пам'яті навіть 

ті, які згадуються мимохідь. 

Окремо скажу за мову. Ось перелік слів, якими її можу охарактеризувати: колоритна, жвава, яскрава.

Згадаю і обкладинку, яку ви самі бачите тут. 

Я її розшифрував після того, як прочитав твори.

Сорока - це плітки.

Кролик - відсилка до історії про чупакабру.

Сліди собачих лап швидше за все належить персонажу з рибацької історії.

Залишені сліди від взуття нагадують моменти з детективних історій.

Як на мене - тут не вистачає кабанчика (почитаєте - зрозумієте).

На цьому все. Далі буде.