Я зникла на три місяці.
Без гучних причин і без пояснень. Просто іноді слова мовчать довше, ніж ми плануємо. Інколи життя стає гучнішим за текст, а думки — важчими, ніж їх можна одразу викласти на папір. Я не перестала писати. Я перестала поспішати. Цей час був потрібен, щоб прожити, а не вигадати. Щоб відчути паузи, сумніви, тишу між подіями. Бо ця історія не про швидкість — вона про чесність. Я повертаюся не з обіцянками, а з продовженням. З текстом, який визрів. З героями, які стали ближчими. І з усвідомленням, що деякі історії не можна писати «за графіком».
Дякую всім, хто чекав.
І тим, хто дочекається тепер.
Я знову тут. І ця історія триває.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУспіхів та натхнення вам!
Марина Мелтон, Дякую)
Вітаю з поверненням! Успіхів)))
Ларія Ковальська, Дякую)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати