Губи не брешуть

Привіт вам. Прода на “Катастрофу для слідчого” опівночі.

Цитата:

— Я тобі подобаюсь, Хайлі? Чи ти просто хочеш отримати підтвердження тій ілюзії, щоб потім зникнути?

— Я просто хотіла перевірити температуру, — нервово повторила я, намагаючись встати з ліжка. — У тебе лихоманка, Айроне. Тобі треба випити жарознижувальне і...

— Руки брешуть, — перебив він мене. Його долоня знову лягла на моє передпліччя, зупиняючи мене. — Ти просто замерзла й тому мій лоб видається тобі гарячим. Якщо тобі так хочеться перевірити температуру, Хайлі...Спробуй губами. Вони, принаймні не брешуть.

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Соломія Вейра

21.12.2025, 23:44:57

Ха-ха....який хитрий Айрон....♥️♥️♥️
Так вони усі кажуть
у мій час запрошували музику послухати)))

Інна Турянська

21.12.2025, 23:41:34

Дуже гарний уривок ❤️

Марія Бруа

21.12.2025, 23:29:59

Це було не просто гаряче, а дуже гаряче !

Тея Калиновська

21.12.2025, 22:41:17

❤️✨❤️✨❤️

Юлія Богута

1975

відслідковують

Інші блоги

gozhelna

Я випадково замутила Раґнарьок

Каюсь, зробила дещо непоправне, але вибору не було. У новій замальовці з циклу Локі я торкнулася теми Фенріра і його ув'язнення, і якось так закрутилося все, завертілось, що... Та чого його спойлерити? Як любиш скандинавську

Ірина Саха

Рубрика: "Книжкові паузи"

Ще одна історія в моїй рубриці Спадок Темного Лісу автора VitalySoul Іноді достатньо одного вибору, щоб легенда перестала бути міфом, а самотність — вироком. Ця історія — про зустріч, яка змінює долі, і дружбу,

Чарівна Мрія

Сніданок у новому домі ♥️

Світла сорочка, штани простого крою, жилет. Деякі речі сиділи цілком пристойно, інші були трохи завеликі: рукави сорочки довелось підкотити, а штани зібралися зайвою складкою на талії. Але загалом це був нормальний чоловічий

MargFed

Цікаве з книги

– Ой, я не можу! Мені тепер не треба їздити в місто, щоб побувати в театрі, бо в мне тепер кожен день цікава, гостросюжетна вистава, – веселилась Розанна, взяла бокал з червоним вином і салютував, відпила. – Слухай,

Вадим Івахнюк

Останній

Його корабель упав з неба, розірвавши тишу цієї дикої планети і уламками розпався холодним лісом. Він катапультувався в останню мить, не тому що хотів , в тому що автоматика спрацювала. І він вижив. Тепер він тут сам. Один