Якусь частину дитинства я прожила у будинку неподалік кладовища. Колись мене спитали, чи не страшно жити біля покійників. Чесно, не пам'ятаю, що я тоді відповіла. Зараз би сказала, що мертві не страшні, на відміну від тих, хто живий. Поставила на 18-ту годину публікацію позапланового продовження «Терміну придатності», де зачепила одразу кілька моментів, через які головний герой – такий, який вже є. Монстрами не народжуються, ними стають. У критичний момент не страшно попросити про допомогу. Набагато гірше закритися від усіх.
На закінчення прикріпляю пісню, почувши яку, полізла шукати переклад. Її слова як ніколи ілюструють період, який краще не проживати: самотність серед натовпу...
О, яке співпадіння!) Я теж все дитинство прожила поруч із кладовищем. То ж цілком погоджуюсь з Вашим формулюванням. Остерігатися потрібно живих, а не мертвих
Привіт! Я — письменниця-початківець, яка робить перші кроки у світі історій. Люблю книги з атмосферою, емоціями та сенсами, які залишають слід після прочитання. В мені зараз стільки натхнення та ідей, що я вирішила —
Це що, новий розділ?) Саме так! "Балада про сяйливу троянду та кригу" поповнилася 13-м розділом, "Полум’я над кригою не владне. Селест", в якому нарешті якісь натяки на хімію! Ви такого точно не очікували!
Вже в цю суботу моя нова історія "Тінь її обітниці" буде викладена на Букнеті. Ну а поки ви її чекаєте, поділюся з вами невеличким останнім спойлером та головними тропами книги. Ранок увірвався до кімнати сміливим
Я це зробила. Зробила те заради чого прийшла сюди. Я відредагувала і довела до фіналу основну свою книгу " Коли зупиниться час". Все повертається на свої кола. І я також повернулася туди з чого почала. Історія з якої
Сьогодні останній день анонсів новиночки і я розкриваю для вас: * назву * обкладинку * і частину сюжета! Все це ви можете знайти у цьому відео. Знову говоримо про тропи, про джерела натхнення, про жанри та історичний
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиО, яке співпадіння!) Я теж все дитинство прожила поруч із кладовищем. То ж цілком погоджуюсь з Вашим формулюванням. Остерігатися потрібно живих, а не мертвих
Марі Лі, 100%
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати