Якусь частину дитинства я прожила у будинку неподалік кладовища. Колись мене спитали, чи не страшно жити біля покійників. Чесно, не пам'ятаю, що я тоді відповіла. Зараз би сказала, що мертві не страшні, на відміну від тих, хто живий. Поставила на 18-ту годину публікацію позапланового продовження «Терміну придатності», де зачепила одразу кілька моментів, через які головний герой – такий, який вже є. Монстрами не народжуються, ними стають. У критичний момент не страшно попросити про допомогу. Набагато гірше закритися від усіх.
На закінчення прикріпляю пісню, почувши яку, полізла шукати переклад. Її слова як ніколи ілюструють період, який краще не проживати: самотність серед натовпу...
О, яке співпадіння!) Я теж все дитинство прожила поруч із кладовищем. То ж цілком погоджуюсь з Вашим формулюванням. Остерігатися потрібно живих, а не мертвих
Дякую вам за ці неймовірні 5000 прочитань! Вони гріють моє серденько і спонукають творити далі! І тут, до речі, моя найперша рекомендація від дуже крутої письменниці Анни Лір! І скажу вам по секрету - історія в майбутньому
Вчора завершилася ще одна моя історія — "Врятувати зиму" . І це, нарешті, не просто завершення книги, а завершення циклу. Останні розділи були насичені подіями. Мабуть, такий епічний фінал я ще ніде не
Моя пантера з іншого світу Нові глави вже на сайті!☕♥️ Любі читачі, напишіть, будь ласка, як вам ця книга? Опубліковано ще зовсім мало, і найцікавіше попереду, але чи подобається вам те, що вже є? Чого не скажеш
Цікава думка як читачів, так і авторів. Якщо головного героя/героїню романтичної історії прибрати в середині книги, назавжди!!! як би ви, як читачі відреагували? А до авторів питання, чи часто ви застосовуєте
У новій частині "Останній вирок. Щоденник пані Звізченської", яка вийшла вчора ввечері, Гелену судять за злочин, якого вона не вчиняла. Грабовецький зловтішається, пані Єва єхидно посміхається, бургомістр поправляє
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиО, яке співпадіння!) Я теж все дитинство прожила поруч із кладовищем. То ж цілком погоджуюсь з Вашим формулюванням. Остерігатися потрібно живих, а не мертвих
Марі Лі, 100%
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати