- Мам!.. Ну, ма-ам!

- Я зайнята, відстань.

- Ну ма-а-ам! Ну я недовго.

- Я сказала - ні. Чекай своєї черги.

- Я швидко, ти навіть не помітиш. І не буду тобі заважати потім.

- Слухай! Я не перший раз мама. З твоєю сестрою це було рік. З братом - чотири місяці. А в мене є графік, інші раніше прийшли і довше чекають. Що, їх посувати тому, що ти нахабніший за них?

- Я швиденько. Я маленький, сторінок 15, чесне слово. А ти потім забудеш, і не згадаєш мене. І я помру. Тобто, не народжуся... Ну подумай - цілий рік чекати! Та за цей час ти мене розлюбиш...

-Тільки 15 сторінок, - тяжко зітхає.

- Ну, і?..

- Клас! Відчуваю себе геніальним! Давай, ще трохи...

- Май крихту терпіння. Бо зараз криво вийде. І взагалі, де твоє слово? 15 сторінок?

- Ну, подумаєш... Зате круто ж вийшло! І зовсім не такий я і великий...

- Звичайно, звичайно... 73 замість 15 - зовсім небагато. Не крутись, я сказала!!