Вони також неймовірно емоційні, чуттєві і справжні. Тому хто ще не знає або не читав мою новинку, запрошую❤️

Дарма я повірила в щирість Макара Білецького. Такі, як він, — це мажори, які нікого не люблять, окрім себе. І вже точно він не сприйматиме мене серйозно.
З класу буквально вилітаю, щойно дзвенить дзвінок. Але не встигаю завернути за ріг, як мене перехоплюють за талію сильні руки. Я опиняюся під сходами, притиснута до стіни міцним тілом.
Макар нависає наді мною й дихає мені в губи.
— Я був змушений так сказати, інакше вони б не відчепилися від тебе, колючка, — шепоче хлопець, проводячи носом по моєму волоссю, і на секунду мені здається, що він вдихає мій запах.
— Я знаю, що ти насправді так і вважаєш, — шепочу у відповідь, прикриваючи очі.
Але наступні слова хлопця змушують мене розплющити очі:
— Ні. Якщо хочеш, можу просто зараз довести, що я так не вважаю, Карі.
Я не встигаю нічого заперечити. Макар різко торкається своїми губами моїх.