Життя на сторінках наших книг

Скоро Новий Рік.

І завжди ми очікуємо дива, скільки б років нам не було.

Та чим дорослішими стаємо, розуміємо, що реальність зовсім  не чарівна.

І ми живемо не своє життя.

Ця думка сьогодні цілий день в моїй голові. Якби була можливість щось змінити, чи зробила б я інший вибір? І чи взагалі цей вибір робимо ми?

Загалом у мене сьогодні настрій не ахті.

Тому я пишу про Ліру, яка має зробити вибір. І цей вибір кардинально змінить її життя

Світ Срібного Туману (Двоє в СрібномуТумані)

Зупинилася, сумніви гризли її зсередини. Страх почути, щось страшне або жахливе, скував її рухи.

Туман огорнув її срібною ковдрою, заспокоїв. Вона в безпеці.

Ввімкнула перше відео. На ньому тато, такий яким  вона його запам'ятала. Задумливий погляд, щира посмішка. Такі рідні очі. Тато ніби очікував, що вона хоче розглянути його, і лише коли Ліра присіла на крісло, він заговорив:

– Лірчик, якщо ти дивишся цей запис, значить ти знайшла прохід до Срібного Туману. Вибач, я не міг тобі розповісти, це була умова мами. Ти сама  мала вирішити чи приймеш свою туманну сутність, чи залишишся в світі людей. Так от, ти тут. Знай одне, про тебе не має жодної інформації в Срібному Тумані, як і про твою маму. Вас просто не існує ні для кого. І ніхто не зможе її знайти. В моїх силах була можливість стерти інформацію про маму, а немає інформації про маму, то й і ти для них ніхто. На твоє ім'я я відкрив рахунок, ти не бідна сирітка  моя дівчинко. Та  я  не думаю, що ти побіжиш в банк, знаючи твою допитливу натуру, ти зараз очікуєш від мене правду. 

Батько  задумався, мабуть підбирав слова.

“Я голова Ордену туманників в минулому. Мені прийшлося очолювати цей Орден в найтемніші часи для Срібного Туману. Коли принцесу підступно вбили, і правляча верхівка дорвалася до влади. 

Я зі своїми вірними товаришами, були змушені піти у тінь, розсіятися  по  світах. Багатьох вбили. Ми свідки гибелі держави. І те, що ти бачиш зараз, це всього лишень відголоски минулої величі. 

Мабуть тому твоя мама не бажала, щоб ти народилася і жила тут. Добре все обдумай, перед прийняттям рішення. Бо повернення назад  не буде. Життя в постійній небезпеці, важко розгледіти де правда, а де брехня. 

Думай добре. У тебе є ще можливість повернутися додому і жити спокійне життя. В шухляді є банківська картка – вона твоя. Влаштуй собі невеличку подорож цим світом, можливо  твоє місце тут. 

Лише тобі обирати, але цей вибір має йти від серця. 

Інші  файли зможеш відкрити поступово. З інтервалом  у тиждень. Люблю тебе, ти моя Світлиця.”

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Марина Мелтон
20.12.2025, 23:15:45

♥️

avatar
MargFed
20.12.2025, 22:48:28

Крутий арт!

Ярина Чорна
20.12.2025, 22:55:14

MargFed, Замовлення на сукню приймаються в дірект:))

avatar
Олена Ранцева
20.12.2025, 22:17:01

Я захотіла собі таку сукню))

Показати 4 відповіді
Олена Ранцева
20.12.2025, 22:20:38

Ярина Чорна, Отож) Ми майже не маємо змоги балувати свою внутрішню дівчинку...

avatar
Яніна Фенікс
20.12.2025, 21:40:13

Дуже чітко відмічено. Я про вибір.
А от сіре плаття — вау!!!!

Показати 2 відповіді
Яніна Фенікс
20.12.2025, 22:10:54

Ярина Чорна, Бачте а мені цей колір промовив про тонку грань між світлим та темним. Що ніщо в житті не може бути на всі 100 процентів однозначним. Двойственість натури чи характеру. Ніхто не повністю добрий чи злий..... Ця сукня однозначно заставляє задуматися, і я навіть не звертала уваги на красу, жіночність. Мене сукня спонукала до роздумів, глибоких і без сексуального ефекту.

avatar
Лана Рей
20.12.2025, 21:47:19

❤️❤️❤️❤️

Інші блоги
Чотири роки...
Першу річницю повномасштабки я зустрів ще цивільним. Третя - рік тому - згубилась у круговерті переїздів між позиціями та місцями дислокації. Зате я дуже добре пам'ятаю другу. Лютий 2024 року. Штурми Іванівського. Спочатку
"Допомога автору": норма чи нахабство?
Часто почала зустрічати роботи (оригінальні чи фанфіки), де автори прикріплюють номери карти внизу з підписом про "добровільну допомогу автору". Як ви думаєте, це норма чи перебір?
Дві книги одночасно — добра ідея чи пастка?
Всім привітики! ? Знаєте, раніше я була впевнена, що писати дві різні історії одночасно — чудова ідея. Але зараз, працюючи над «Між імпульсом і тишею» та «Там, де грає темрява», розумію: після їх завершення,
Вгадай назву новинки?
Привітики, мої хороші! ❤️☺️ Хочу поділитися новиною: книга про Маркіяна і його вперту дівчинку переноситься на літо. ☀️ Події там розгортаються в сонячній Одесі та Барселоні, тож хочеться, щоб усе було ідеально…
Два роки, три книги та сотні тисяч ваших сердець✨⚡
Взялася за редагування своєї трилогії «Хроніки Муіреля» й раптом усвідомила, як довго я жила цими героями. Скільки всього змінилося в моєму житті, поки я створювала цей Всесвіт! У цьому дописі я просто хочу поділитися
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше