Дорослі теж мають право мріяти!

Хай.

Діти постійно фантазують. Вони будують замки з подушок, уявляють драконів у шафі, розмовляють із невидимими друзями і сміються, коли хтось серйозно каже, що це неможливо. Уявлення для них — це природне дихання, спосіб розуміти світ і себе.

А дорослі? Чи дорослі теж вміють фантазувати? Чи вони вчаться мріяти так, як раніше, чи їхня уява потроху зникає під тиском «важливих справ», рахунків і офісних графіків? Чи можна залишитися дитиною всередині, але навчитися стояти на ногах у світі, який постійно нагадує: «Виростай!»

Вирости! Це слово часто звучить страшнувато. Бо уявляєш собі офіс, ранкові зустрічі, рахунки та нескінченні “важливі речі”. Мовляв, доросле життя — це коробка із сірим папером замість веселки. Але є секрет, який рідко хтось проговорює вголос: вирости — це не про те, щоб забути мрії.

Мрії не старіють. Вони можуть змінювати форму, як пластилін у руках дитини, але вони залишаються твоїми. Те, що змінюється — це ми. Ми перестаємо бігти від себе, від відповідальності, від власних страхів. Ми вчимося стояти на місці, навіть коли страшно, і дивитися в обличчя тому хаосу, який раніше змушував нас ховатися під ковдрою або в черговій фантазії.

Мріяти можна будь-коли: на кухні під запах свіжої кави, у метро, на вулиці, чекаючи на зелений сигнал світлофора, або навіть у черзі до лікаря, дивлячись у вікно. Різниця в тому, що дорослі люди додають до мрії ще й дії. Вони перестають втікати, бо зрозуміли: втеча не зменшує страх, вона лише відсуває можливість жити.

Іноді здається, що вирости — це кинути всі дитячі фантазії, але насправді це означає брати свої мрії за руку і йти назустріч їм, навіть коли ноги втомлені, а серце трохи підозріло тріпоче. Бо дорослість — це не про втрату магії. Вона про здатність створювати магію там, де раніше був тільки страх.

Вирости — це прийняти себе. З усіма недосконалостями, дивакуватими мріями і бажаннями, які здаються надто великими для реального світу. Це навчитися залишатися дитиною всередині, але перестати ховатися від життя зовні.

Тож наступного разу, коли хтось скаже тобі: “Виростай”, посміхнися. Не переставай мріяти. Просто перестань втікати. І подивись, що вийде, коли ти нарешті зустрінеш себе на повний зріст.

Чи дозволяєте собі мріяти у дорослому житті? Цікаво почитати ваші думки.