Напевно, саме цей вірш я залишу без зайвих коментарів і пояснень. Хто зрозуміє, той зрозуміє про що він. Він занадто життєвий. 

Він описує стан. Людський життєвий стан. На превеликий жаль, цього стану нікому не уникнути.

Уривок з вірша:

Погляну - свято. Всюди свято.

Не так я уявляла цей момент.

Я чую сміх. Для мене - це відраза.

Бо як сміятися, коли на серці так болить?

Повний вірш можна знайти за посиланням:

https://booknet.ua/reader/emoc-za-prizmoyu-dush-b445599?c=4900194