Вітаю, любі читачі!

Ну що ж. З величезною прикрою мушу визнати, що поки що великих успіхів у суперечці з модераторами я не досягла. Навіть після четвертого кола поправок "міленіум" не задовільняє вимоги платформи і звалишається заблокованим. 

Це дійсно дуже прикро і засмучує мене, бо я чекала публікації цієї історії як дитина свята, два роки носила цю історію в собі. Та, як виявилось, це надто тригерно та брутально і не може існувати на сторінках Букнет.

Можливо, як компроміс, я викладу ознайомчий фрагмент там, де їм вже є 18. багато чого залишиться поза кадром, це будуть саме ті моменти, які задають мотив всієї історії. Але!!!

Жебраки не обирають якто кажуть. Чекаю останньої відповіді. Запропонувала цього разу вказати, де болить найбільше, бо я вже не розумію, якщо чесно. Подивимось. 

Якщо ні - то вибачаюсь за даремні обіцянки й очікування. Я чесно старалася. І твір все одно дописую. І все одно він вийде в широкі маси і побачить світ, в електроному чи друкованому форматі, тут чи ще десь. Це лише один неприємний випадок. Але зовсім не кінець чогось там, все йде, триває, навіть активно йде й триває і я дуже, дуже задоволена попри все тим, що роблю. 

Шкода, що не можу безперешкодно ділитись з вами. 

А щоб було почитати хоч щось,Ю сьгодні-завтра додам нові розділи принаймні "Іншою момовю".

З любовʼю, Єва

Нагадаю також, що в мене в інсті все ще триває розіграш та замовлення зі знижкою до неділі