Привіт вам. Прода на “Катастрофу для слідчого” на сайті. Не пам’ятаю чи казала вам… трохи приболіла, тому поки на ліках. Несказанно вирубає. Прода стабільно через день, або кожен день. Єдине, в різний час. Трохи оживу, перечитаю всі ваші коментарі. Дякую вам за них. Всім гарного вечора.

Цитата:

— Хочеш сказати, що він навмисно вибрав образ…? — запнулася, опускаючи погляд на свої пальці. — Когось, хто мені подобається?

— Так. Всі його жертви бачили людей, які для них були дуже важливими. Я так розумію, він просто хотів аби інші теж відчули цей біль, який він пережив, — він відхилився на спинку дивану та повернув обличчя в мій бік. ВІн теплого погляду стало одночасно спекотно й моторошно. — Я не знаю, що саме ти бачила і чому ти зараз боїшся мене, але… Це все було ілюзією. І та людина, яку ти бачила, ніколи б не вчинила так з тобою. 

Ну й заходьте до безкоштовної  історії “Есміна. Некромантка для слідчого”. 

Цитата:

— Хочеш сказати, що всі ці папірці розклеєні по всьому кабінеті — це дані з поточних справ...? — недовірливо перепитала, роздивляючись безсовісного перевертня, котрий сонно розвалився у кріслі. Джері щасливо загойдав головою, а я прикусила губу, аби не вилаятись, і повільно заплющила очі. — І як ви з ними працюєте, якщо вони хаотично розліплені по стінах?

— А чим це тобі наші стіни не сподобалися, Фіалко? — чоловік невдоволено склав руки на грудях і скосив на мене підозрілий погляд. — Ти хоч уявляєш наскільки це зручно? Лежиш собі на підлозі пантерою, дивишся по сторонах і аналізуєш собі з комфортом. Значно краще, ніж затерпла дупа на стільці та надута морда Рейна під боком.

— Не уявляю. В сімейства котячих одна пара очей, а папірців тут стільки, що навіть сова шию зламає, поки перерахує всі. Може перечепимо хоч на одну стіну? — подала слушну думку.

— Тобі треба — ти й чіпляй, — нахабна морда зістрибнула з нагрітого місця і пішла на вихід, залишаючи мене на одинці з цим всім так, ніби то це і було моєю роботою.

Телеграм   ★  ТікТок    ★   Інстаграм  ★    Ютуб