Кат. Нова історія. Нові втрати.

-    Тобі було важко?
-    Спочатку, - згадував Віктор, - поки до мене не потрапив чоловік, який вбив усю свою родину.
-    Дядьку, - Макс обходив стіл, - навчи мене. Зараз. 
-    Максе. Я хочу тобі дещо сказати – сказав Віктор, - синку! Ти вже закінчив школу і зараз, ти будеш змінюватися. Максе, твою маму у день вбивства зґвалтували.
-    ЩО? – Макс закричав так, що у нього очі потемнішали.
-    Я розумію, - Віктор схопив його за плечі, - я мав сказати раніше, але боявся.
-    Я їх вб’ю – Макс опустився на коліна.
    Віктор присів до нього. Він відчував біль хлопця, але нажаль зарадити нічим не міг. Макс не міг плакати, він лише ричав від болю. Його тіло не слухалося. Голова була десь далеко. Там. Біля будинку. Три роки назад. Все промайнуло перед очима. Він знав, що тепер має бути тим, хто помститься. Тим, хто вб’є всіх рідних з родин вбивць. Кожна їх дружина, відповість за знущання над його мамою. Кожен син чи донька стоятиме  над труною. Кожен день, вони проживатимуть як у пеклі, намагаючись втекти від нього.

https://booknet.ua/book/kat-b445999