Мирного всім вечора!

Запрошую до оновлень роману історії Інни та Тимофія.

✨❄️✨❄️✨

— Тимофію Вікторовичу, чому ви посміхаєтеся? Ви мене почули? — напружено перепитую.

— Почув, Інно Романівно, — хрипким тоном відповідає чоловік і повідомляє. — Інно Романівно, в тому, що Христина Іванівна приходила вчора до вас, — моя провина. Але я справді подумати не міг, що вона одразу помчить до вас...

Мільйонер замовкає, а я з повним нерозумінням дивлюся на нього.

— Що ж ви їй такого сказали, що вона приперлася до мене із звинуваченнями? — на нервах цікавлюся, бо недобрі передчуття осіли на душі.

— Інно Романівно, в нас з Христиною сталося непорозуміння, — чоловік надто відверто дивиться на мене та, витримуючи паузу, каже. — Постарайтеся зрозуміти правильно. Я теж був дуже злий від наших непорозумінь і сказав Христині, що у нас з вами стосунки...

Я, здається, на кілька секунд дихати перестала. Ні, цього бути не може. Хай скаже, що він так пожартував. Я відмовляюся вірити у почуте, а тим паче приймати як правду.

Мільйонер за парканом

Приємний емоцій!