Привіт, друзі!

Як ви вже, мабуть, здогадалися з назви блогу - у мене для вас аж три нові розділи фентезі "Дракон відлетів на світанку" (https://booknet.ua/book/drakon-vdletv-na-svtanku-b437737),  які я вже опублікувала на сайті і бажаю вам приємного читання та звично чекаю на ваші враження та коментарі. 

Ще цікаво мені, як у вас із настроєм? Ніби й зимові свята на носі, але ні погода геть "не груднева", ані ситуація в країні не сприяють очікуванню дива і зимової казки. Чи це лише у мене так? :( Якби не улюблені книжки, фільми та близькі люди - взагалі б, мабуть, впала в депресію. 

На днях трохи прикрасила книжкові полички неоном та новорічними фігурками і згадала старий, але актуальний жарт з Мережі: "Якщо у твоїй кімнаті висить гірлянда, а не ти - значить рік видався не таким вже й поганим". Гммм...

Всіх обіймаю, бажаю класних творчих ідей та в жодному разі не втрачати позитиву в житті і казки в серці. Цьом!

Фрагмент 80-го розділу до вашої уваги, мої "сяючі діамантики" =)

"Без поспіху розірвавши поцілунок, але й досі обіймаючи мене за плечі – моя кохана раптом пильно заглянула мені в очі і дуже навіть серйозно спитала:
– Ти певен, мій любий принце, що не бажаєш завести хоча б десять вродливих коханок, перш ніж розділити зі мною подружнє ложе?
Я навіть не роздумував і м’яко прихилившись чолом до її чола, сказав:
– А ти певна, що десь у всьому світі я знайду хоча б одну, здатну трошки зрівнятися з тобою?
Леда не втримала вдоволеної усмішки і знову не надовго з’єднала наші вуста у поцілунку.
Мені аж від серця відлягло, адже я добре знав вдачу своєї неймовірної наре… дружини, яка дуже майстерно вміла влаштувати сварку з нічого. Насолоджуючись нашою близькістю і мріючи стати ще ближче, я подумки уявляв собі, як же гармонійно і чуттєво виглядали б наші силуети, якби зараз на нас дивився хтось сторонній.
Я був вищий від принцеси майже на голову, та все ж їй було зручно підставляти обличчя для моїх поцілунків та й якщо говорити про інші пестощі, до яких мені так кортіло перейти… "