Приперся неписун

В мене є гарна новина: я нарешті знайшла причину, чому ноут не заряджав батарею. Замінила її та зарядний пристрій. Тепер можу писати, коли немає світла, а заряджати ноут, коли воно з’являється.

 

Усе класно, правда ж?

Але є одне «але». Коли сідаю писати чомусь не можу. Я знаю, що має бути в главі, бачу її в голові, але руки не пишуть. Уже третій день намагаюся витиснути з себе хоча б абзац, та він не йде. Я пишу речення, потім стираю. Потім ще раз. І знову стираю.

 

І я навіть не знаю, як це подолати, щоб просто сісти й продовжити писати.

14 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Mary J
13.12.2025, 21:16:05

Іноді треба дати собі час на перепочинок ❤️

Кіра Нолан
13.12.2025, 21:22:23

Mary J, Дякую

Вам потрібно перепочити, це ж наша професійна втома) Вона не стільки фізична, скільки творча. Дайте собі перепочити
Чудово розумію Ваші почуття) Наснаги, душевної рівноваги та натхнення ✨❤️

Кіра Нолан
13.12.2025, 20:24:10

Кайла Броді-Тернер, Можливо це в мене в голові. Я ніби вирішила проблему, яка недавала писати і тепер пиши. А воно і не виходе. Можливо тому що пишу те що ніколи не відчувала. І це не дає двигатись уперед. Дякую за пораду.

avatar
MargFed
13.12.2025, 20:11:03

Це пройде. Але потрібен час.

Кіра Нолан
13.12.2025, 20:22:49

MargFed, Дякую

avatar
Olena I
13.12.2025, 20:09:59

Натхнення вам ❤️❤️❤️

Кіра Нолан
13.12.2025, 20:22:37

Olena I, Дякую

avatar
Оксана Павелко
13.12.2025, 17:59:58

В мене вже пів року руки не хотять писати, хоч голки під нігті пхай, ніхачу, нібуду і все)))

Кіра Нолан
13.12.2025, 18:26:24

Оксана Павелко, Розумію

avatar
Ромул Шерідан
13.12.2025, 17:26:39

Ту все просто — відпочинок))

Кіра Нолан
13.12.2025, 18:25:54

Ромул Шерідан, Дякую❤️❤️❤️

avatar
Єва Сова
13.12.2025, 16:21:48

В мене вже другий тиждень такий плідний (((

Кіра Нолан
13.12.2025, 16:26:06

Єва Сова, Розумію

avatar
Ісса Белла
13.12.2025, 15:35:14

Я генералю. Так виганяю спочатку нехочуна, а потім і неписун утікає.

Показати 2 відповіді
Ісса Белла
13.12.2025, 16:20:59

Кіра Нолан, Теж не люблю, але треба)

avatar
Ірина Фенікс
13.12.2025, 16:07:24

У мене теж зараз такий період...

Кіра Нолан
13.12.2025, 16:10:18

Ірина Фенікс, ❤️❤️❤️

avatar
Лірія Маєр
13.12.2025, 15:40:58

❤️❤️❤️

Кіра Нолан
13.12.2025, 16:07:04

Лірія Маєр, ❤️❤️❤️

avatar
Golden Wolf
13.12.2025, 15:53:31

Попробуйте писати кілька речень і вибирати потім найкраще. Або напишіть хоча б скелет розділу а коли буде настрій допишіть дії емоції діалоги тощо. Або просто погортайте картинки в пінтересті і послухайте музику. Але найкраще всетаки відпочити

Кіра Нолан
13.12.2025, 16:06:53

Golden Wolf, Дякую

avatar
Лірія Маєр
13.12.2025, 15:42:15

Вам просто потрібно відпочити)

Кіра Нолан
13.12.2025, 16:06:22

Лірія Маєр, Дякую

avatar
Олена Ранцева
13.12.2025, 15:41:54

Дати собі час на відпочинок)

Кіра Нолан
13.12.2025, 16:06:09

Олена Ранцева, Дякую

avatar
Крісті Ко
13.12.2025, 15:26:56

Відпочиньте декілька днів. В мене теж вчора був неписун ((

Кіра Нолан
13.12.2025, 15:32:04

Крісті Ко, Дякую

Інші блоги
Таємниці темної сторони
Опублікував декілька оповідань зі збірки "Таємниці темнох сторони". Не знаю, я поки чомусь не готовий викладати усе. Подивимось далі, як піде. Ця збірка не звичайна, бо складається із доволі реальних випадків, які,
1 рік на Букнеті!
Сьогодні рівно рік, як я натиснула кнопку "Стати автором" на Букнет. То зараз самий час подивитися на цей шлях і побачити, що трапилося. І я в шоці, бо за цей рік вдалося більше, ніж я могла собі уявити: 670 читачів стали
Про яку з сестер пишемо наступну книгу?
Всім привіт, мої любі! ♥ У мене до вас є важливе запитання, особливо до тих, хто зараз разом зі мною проживає історію «Тонкий лід». Оскільки у нашої головної героїні Ніки є три сестри, я вирішила, що кожна з дівчат
❤️ 777 ❤️
Любі читачі, я дуже щаслива, що вас більшає! Це неймовірна кількість для мене! Дякую вам за те що читаєте і підписуєтесь! І хоч у мене шалено сьогодні болить голова, я щаслива. Дякую вам ❤️ ❤️ ❤️ З теплом
Питання на сто мільйонів
— Вікторіє? З тобою все в порядку? Кава збіжить… Григорій підходить зі спини, і його долоні — важкі, теплі й такі вже рідні, лягають мені на плечі. Він абсолютно спокійний. І саме це лякає найбільше. Григорій занадто
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше