Нелюбов матері — чи справедливо вона?!

Вітаю!

Новий розділ роману "Підставна наречена Дикого" — але опубліковано!

✨❄️✨❄️✨

Мати з хвилину стоїть наче у трансі, а тоді, вийнявши телефон, набирає Соломію. Я стискаю рукою перило сходів і реально боюся йти вниз.

— Соломіє, де ти? — уже роздратовано волає мати у слухавку. Вона кілька секунд мовчить, а тоді розлючено перепитує: — Тобто за кордоном? Ти при розумі? Як ти там опинилася? Ти за годину, максимум дві повинна бути вдома...

Мати знову замовкає, слухаючи Соломію, а після не своїм голосом повторює:

— Тобто ти не приїдеш?! І по якому ти вагітна?! Від кого?

Набираю повні легені повітря. Аля-комедія почалася, тільки щось не весело. Цікаво, що моя матінка скаже тепер.

У вітальні повисає напружена затяжна пауза, яку порушує мати, кинувши у слухавку моїй сестрі:

— Гаразд. Будь на зв’язку. Я ще наберу тебе...

Мої очі поповзли наверх. Оце і все. Якби так зробила я, матір було б не переслухати. Буря образи здіймається в душі. Пильно дивлюся на матір, я вже готова виказати їй усе, що думаю, але не встигаю. Вона кладе слухавку і, невдоволено зиркнувши на мене, повідомляє:

— Злато, спускайся. Заміж за Дикого вийдеш ти...

Зимова новинка тут...

Приємних емоцій!